Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Ніцшеанська оцінка кінця століття: концепція надлюдини, любові до дальнього, ставлення до культурної традиції

Надлюдина. Ніцше мріє про корінну перебудову європейського суспільства. Європа вбачається йому занадто демократичною. Він проповідує розділ суспільства на клас господ та клас рабів. Його ідеал суспільства — повне панування класу господ. Повне панування надлюдини над недолюдиною. Надлюдина — істота, яка стоїть вище за всі уяви людини про добро та зло, вільна від всякої моралі, здатна на будь-який злочин, задля втілення своєї жорстокої примхи. Ніцше називає надлюдину — «білокурою бестією». (Арійська раса.) — це вже не людина, а хижа тварина, небезпечна для суспільства, свідомо асоціальна. Але насправді, білокура Бестія — лише звичайний німецький бюргер, сп’янілий від мілітаристської пропаганди. Концепцію надлюдини пізніше використав Гітлер.

Любов до дальнього — це повне протиставлення любові до ближнього. Якщо любов до ближнього — це люди, які нас оточують, то «дальнім» можуть бути не тільки люди.

Відповідно до поняття «любові до дальшого» антитеза між цім почуттям та почуттям «любові до ближнього» може приймати найрізноманітніші форми. Зародок її можна побачити в материнській любові. Де «любов до ближнього проявляється в піклуванні про дитину саме в цей момент, позбавлення її від всіляких страждань тапотокання всім його бажанням. А «любов до дальнього» - любов, націлена на забезпечення окремих благ для дитини в майбутньому, хоча б ціною великих його страждань у теперішньому.

Геніальна заслуга Ніцше в тому, що він вперше вказав на те, що ці два типи любові стовідсотково протистоять одне одному. Сам він поклонявся любові до дальнього. Любов до дальнього — любов творча. Бо любов до ближнього лише прояв співчуття, інстинкту.

Ставлення Ніцше до культурної традиції. Джерело мистецтва Ніцше бачив в стражданнях людської особистості, мов би завжди самотньої та чужої іншим особистостям. Митець у Ніцше — геніальний безумець, паталогічне явище, яке є сильним саме через свою відокремленість, усамітненість. Ніцше був прихильником реалістичних напрямів в мистецтві. Він сприймав світ як хаос, та виступав проти правдивості ті істинності в мистецтві.