Утвердження любові до всього живого у творі Ернеста Сетона-Томпсона Снап
Мета: ознайомити учнів зі змістом оповідання; розвивати інтерес до читання, уяву, зв'язне мовлення та образне мислення школярів; формувати вміння висловлювати власні думки та обґрунтовувати їх; виховувати любов до тварин.
Обладнання: портрет Сетона-Томпсона, ілюстрації до його книжок.
Симпатія, яку відчуває людина до всіх живих істот,
робить її справжньою людиною.
Альбер Швейцер
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
— Що означає слово «анімаліст»? (Митець, що зображує тварин, поєднуючи художнє та природниче).
— Чим можна пояснити популярність книжок Сетона-Томпсона?
— Які твори цього автора ви читали? Що в них вам особливо сподобалось?
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети уроку.
Проблемне завдання.
Ми вже знаємо історію Снапа. Наше завдання - з'ясувати, чому вона так закінчилася, чи міг Снап вчинити інакше. Для цього треба усвідомити сенс усіх вчинків і поведінки бультер'єра, порівняти його з іншими персонажами оповідання і з'ясувати, що ж було головним у характері Снапа, чому його друг і господар не продав би його за всі гроші мільярдерів Америки, чому старий Пенруф сказав: «Краще б я втратив двадцять биків». Тож запрошую вас до розмови про Снапа.
— Як Снап з'явився у оповідача?
— Чому посилка була з написом «Небезпечно»?
— Як поводився Снап у перший день знайомства? Досліджуємо детально! Вибудовуємо ланцюжок його поведінки!
— Як поводиться цуценя ще в клітці? («буркотливе гарчання», «останнє слово перед нападом», «грізно гарчав при кожному ударі по дошках»)
— Як цуценя збиралося поводитися далі? Його гарчання було тільки попередженням? (Ні! Снап вирішив напасти відразу, і щойно клітка відчинилася, він накинувся на людину, але заплутався лапкою у дроті, й це врятувало людину від його укусів.)
— Чому цуценя було таким агресивним? Чи було воно сердите саме на цю людину? (Дратівливість його була результатом перебування у клітці. Його позбавили свободи, над ним вчинили насилля! І цуценя мало будь-що помститися, неважливо кому!)
— Як ви вважаєте, чому так поводився маленький бультер'єр? (Хотів стати господарем становища, змусити людину підкоритися, боятися його.)
— Чи вдалося це йому? Як? (Спочатку так! Загнав чоловіка на стіл; чатував на його ногу, не відводячи очей; вважаючи людину лицеміром, поставився до неї з презирством; у кімнаті й у ліжку людини поводиться як господар, диктує свою волю зубами: не дозволяє ні поворухнутися, ні хропіти. І так до самого ранку!)
— Як людина оцінила поведінку цуценяти? Виокремте з тексту ключові слова. («Бісеня», «маленький деспот», за гарчанням оповідач передбачав, що у клітці «тигреня», «повелитель».)
— Кого очікував побачити у клітці оповідач? А кого побачив? (Пекельну машинку, скаженого тхора, «тигреня» (судячи з звуків), але у телеграмі від шкільного товариша Джека була написана правда - в клітці був усього-на-всього маленький бультер'єр.)
— Чому оповідач відразу відкрив клітку? (Був людиною рішучою й «холоднокровною» (особливість представника фірми, що торгує залізним товаром). «Як любитель собак вважав», що зможе «впоратися з будь-яким із них».)
— Як ви думаєте, чому людина поступилася на першому етапі? (Оповідач вирішив приручати словом, поглядом, переконанням.)
— Як ви думаєте, чому оповідач не впокорював цуценя за допомогою хлиста? (Було б ще гірше, він нажив би собі смертельного ворога.)
— Як ви вважаєте, чому вранці щеня дозволило людині встати, одягнутися, розпалити камін, не погрожуючи їй зубами й не заганяючи на стіл? (Замерзло, хотіло їсти. Власні незручності змусили його піти на деякі поступки.)
Висновок. Отже, Снап на першому етапі виграв поєдинок з людиною. Підкорив її дії своїм бажанням.
Ланцюжок поведінки цуценяти вибудувався!
Запис на дошці:
У клітці загрозливо гарчить - відразу ж нападає - поводиться агресивно. Мета: стати господарем становища, підкорити собі людину - зубами завойовує це місце спочатку - диктує свою волю (в ліжку й уранці). - Але! Змерз, зголоднів (не заважає людині, йде на поступки). - (Остання ланка дописується після відповіді на запитання: Як поводиться, не отримавши їжі?) - подряпав усі двері.
— Якими й чому саме такими були наслідки лікування способом «залишати без сніданку»? (Спочатку знову агресія (подряпав двері), але ввечері охоче погодився взяти трішки їжі з рук (голод — не тітка!), через тиждень - друзі, через три місяці - не розлити водою!)
— Так чим же закінчилося протистояння цуценяти й людини? (Дружбою!)
— Яка риса Снапа була провідною? («... почуття страху було йому невідоме...»)
— Чи зупиняли Снапа невдачі? Кажуть - на помилках вчаться. Знайдіть підтвердження в тексті. («Ніякий гіркий досвід не міг вселити в нього бодай крихту обережності». «Він не знав, що таке страх.»)
— Чи тільки собак не боявся Снап? Перекажіть епізод його сутички з хлопчаками.
— Як ви думаєте, чому оповідач говорить, що у Карнегі, Вандербілдта й Астора (трьох американських мільярдерів) не вистачило б грошей, щоб купити у нього маленького Снапа? (По-перше, Снап - «мій»! По-друге, друзів не продають!)
— Яким було ставлення до Снапа інших героїв твору? (Хлопчаки жбурляли в нього камінням. Квартирна хазяйка оповідача : «мерзенний собака!» Гілтон Пенруф: «гримуча змія!» Собаки, коні - сварився з усіма.)
Виразне читання другого розділу оповідання Е. Сетона-Томпсона «Снап».
— Чому Пенруфи почали навчати полюванню на вовків собак різних порід?
— Яка проблема виникла у фермерів? (Кожна порода мала якийсь фатальний недолік. Великі й сильні собаки, гончаки - слабкі для вирішальної сутички; датські доги - занадто неповороткі; хорти мають побачити звіра, за запахом не переслідують.)
— Як ковбої сподівалися вирішити цю проблему? («за допомогою змішаної зграї»)
— Чому оповідачеві хотілося, щоб Снап був у Мендозі? (У них на півночі не було достойного вожака! «уся клята зграя просто боїться...» (слова старого Пенруфа). «...вигляд вовка ...наводив на них жах...». «У них не вистачало духу помірятися силами з ним» «Неповороткі гіганти отримали б вожака, якого ніколи не залишає сміливість».)
— Якою була зустріч Снапа з оповідачем після розлуки?
— Як поводився Снап наступного дня з новими знайомими під час приготувань до полювання? Чому? (Пересварився з усіма, хто намагався наблизитися до його друга. Заявив про свої права!)
— Яку головну мету ставили перед собою мисливці, затіваючи полювання за полюванням? (З'ясувати, чого боялися собаки.)
— Як поводилися під час сутички з вовком собаки різних порід?
— Як і коли Снап проявив свій безстрашний норов? (Коли зграя затравила молодого вовка на відкритій місцевості. Але собаки, оточивши вовка, знову злякалися. І тільки Снап « не став витрачати часу на гавкіт, а встиг миттєво вчепитися йому в носа».)
— Що це дало усій зграї? (Підняло бойовий дух інших собак. Через дві хвилини вовк був мертвий. «Снап показав їм, як ловлять вовків...»)
— Чому перемога була потьмарена? (По-перше, вовк був молодий і недосвідчений. По-друге, «Снап був поранений - вовк сильно зачепив йому плече.»)
— Чому поранений Снап втік з-під замка і з'явився на місці полювання на вовка? Чому зіскочив із сідла? (Бійцівський характер. Там був його друг. Не міг відступитися своїх звичок: він ще із щенячого віку намагався бути господарем становища. Побачивши вовка, цей мисливець зірвався із сідла і «впродовж декількох хвилин вів за собою зграю».)
— Зачитайте фрагмент зі слів: «Снап, найменший і найповільніший з усієї зграї, примчав, тяжко дихаючи — ...» до слів «... і біла собачка, що вчепилася йому в носа». Знайдіть у ньому ключові слова, поясніть їх смислове навантаження.
— Які почуття викликала у вас сцена прощання оповідача з його улюбленцем?
— Як ви вважаєте, чому старий Пенруф пробубонів надтріснутим голосом: «Краще б я втратив двадцятьох биків»?
— Як би ви визначили головну сутність нашої розмови в просторі оповідання Ернеста Сетона-Томпсона «Снап»? (Це була розмова про самовіддану мужність, про істинну дружбу між людиною і твариною. Учні записують тему на залишених вільними рядках.)
— Як ви думаєте, чому автор все ж не дав вижити Снапу, адже він міг змінити кінцівку на користь так званого «хеппі енду»? (Сетон-Томпсон в такому разі пішов би проти життєвої правди. Його твори не є казками. А реальне життя дуже жорстоке, і жертвами нерідко стають кращі з кращих.)
— Розгляньте малюнки Ернеста Сетона-Томпсона до оповідання «Снап». Які герої та епізоди на них зображені?
— Як ви думаєте, чому майже на всіх малюнках присутній Снап? Чи таким ви собі уявляли маленького бультер'єра, як його зобразив сам письменник? Чи для вас виявилося цікавим ілюстрування твору самим автором?
— Які малюнки, на ваш погляд, найбільше відповідають тексту?
— Яким чином ілюстрації Сетона-Томпсона до цього твору увиразнили та поглибили ваше розуміння смислу оповідання та характеру головного героя?
V. Закріплення знань, умінь і навичок.
Завдання.
Запишіть у зошити відповідь на запитання «Якою є головна думка оповідання Ернеста Сетона- Томпсона «Снап»?
VI. Підсумок.
VІI. Домашнє завдання
Усно скласти враження про твір.
У робочих зошитах написати розгорнуту відповідь на запитання «Які думки і почуття викликало у мене оповідання Ернеста Сетона-Томпсона «Снап»? » (Обсяг роботи - до однієї сторінки.)*
За бажанням намалювати ілюстрації до оповідання «Лобо» (чи «Доміно»).