УТВЕРДЖЕННЯ ЛЮБОВІ ДО ВСЬОГО ЖИВОГО У ТВОРІ ЕРНЕСТА СЕТОНА-ТОМПСОНА СНАП

УТВЕРДЖЕННЯ ЛЮБОВІ ДО ВСЬОГО ЖИВОГО У ТВОРІ ЕРНЕСТА СЕТОНА-ТОМПСОНА СНАП

Зарубіжна література 5 клас розробки уроків

Мета: ознайомити учнів зі змістом оповідання; розвивати інтерес до читання, уяву, зв'язне мовлення та образне мислення школярів; формувати вміння висловлювати власні думки та обґрунтовувати їх; виховувати любов до тварин.

Обладнання: портрет Сетона-Томпсона, ілюстрації до його книжок.

Симпатія, яку відчуває людина до всіх живих істот,

робить її справжньою людиною.

Альбер Швейцер

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

— Що означає слово «анімаліст»? (Митець, що зображує тварин, поєднуючи художнє та природниче).

— Чим можна пояснити популярність книжок Сетона-Томпсона?

— Які твори цього автора ви читали? Що в них вам особливо сподобалось?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети уроку.

Проблемне завдання.

Ми вже знаємо історію Снапа. Наше завдання - з'ясувати, чому вона так закінчилася, чи міг Снап вчинити інакше. Для цього треба усвідомити сенс усіх вчинків і поведінки бультер'єра, порівняти його з іншими персонажами оповідання і з'ясувати, що ж було головним у характері Снапа, чому його друг і господар не продав би його за всі гроші мільярдерів Америки, чому старий Пенруф сказав: «Краще б я втратив двадцять биків». Тож запрошую вас до розмови про Снапа.

— Як Снап з'явився у оповідача?

— Чому посилка була з написом «Небезпечно»?

— Як поводився Снап у перший день знайомства? Досліджуємо детально! Вибудовуємо ланцюжок його поведінки!

— Як поводиться цуценя ще в клітці? («буркотливе гарчання», «останнє слово перед нападом», «грізно гарчав при кожному ударі по дошках»)

— Як цуценя збиралося поводитися далі? Його гарчання було тільки попередженням? (Ні! Снап вирішив напасти відразу, і щойно клітка відчинилася, він накинувся на людину, але заплутався лапкою у дроті, й це врятувало людину від його укусів.)

— Чому цуценя було таким агресивним? Чи було воно сердите саме на цю людину? (Дратівливість його була результатом перебування у клітці. Його позбавили свободи, над ним вчинили насилля! І цуценя мало будь-що помститися, неважливо кому!)

— Як ви вважаєте, чому так поводився маленький бультер'єр? (Хотів стати господарем становища, змусити людину підкоритися, боятися його.)

— Чи вдалося це йому? Як? (Спочатку так! Загнав чоловіка на стіл; чатував на його ногу, не відводячи очей; вважаючи людину лицеміром, поставився до неї з презирством; у кімнаті й у ліжку людини поводиться як господар, диктує свою волю зубами: не дозволяє ні поворухнутися, ні хропіти. І так до самого ранку!)

— Як людина оцінила поведінку цуценяти? Виокремте з тексту ключові слова. («Бісеня», «маленький деспот», за гарчанням оповідач передбачав, що у клітці «тигреня», «повелитель».)

— Кого очікував побачити у клітці оповідач? А кого побачив? (Пекельну машинку, скаженого тхора, «тигреня» (судячи з звуків), але у телеграмі від шкільного товариша Джека була написана правда - в клітці був усього-на-всього маленький бультер'єр.)

— Чому оповідач відразу відкрив клітку? (Був людиною рішучою й «холоднокровною» (особливість представника фірми, що торгує залізним товаром). «Як любитель собак вважав», що зможе «впоратися з будь-яким із них».)

— Як ви думаєте, чому людина поступилася на першому етапі? (Оповідач вирішив приручати словом, поглядом, переконанням.)

— Як ви думаєте, чому оповідач не впокорював цуценя за допомогою хлиста? (Було б ще гірше, він нажив би собі смертельного ворога.)

— Як ви вважаєте, чому вранці щеня дозволило людині встати, одягнутися, розпалити камін, не погрожуючи їй зубами й не заганяючи на стіл? (Замерзло, хотіло їсти. Власні незручності змусили його піти на деякі поступки.)

Висновок. Отже, Снап на першому етапі виграв поєдинок з людиною. Підкорив її дії своїм бажанням.

Ланцюжок поведінки цуценяти вибудувався!

Запис на дошці:

У клітці загрозливо гарчить - відразу ж нападає - поводиться агресивно. Мета: стати господарем становища, підкорити собі людину - зубами завойовує це місце спочатку - диктує свою волю (в ліжку й уранці). - Але! Змерз, зголоднів (не заважає людині, йде на поступки). - (Остання ланка дописується після відповіді на запитання: Як поводиться, не отримавши їжі?) - подряпав усі двері.

— Якими й чому саме такими були наслідки лікування способом «залишати без сніданку»? (Спочатку знову агресія (подряпав двері), але ввечері охоче погодився взяти трішки їжі з рук (голод — не тітка!), через тиждень - друзі, через три місяці - не розлити водою!)

— Так чим же закінчилося протистояння цуценяти й людини? (Дружбою!)

— Яка риса Снапа була провідною? («... почуття страху було йому невідоме...»)

— Чи зупиняли Снапа невдачі? Кажуть - на помилках вчаться. Знайдіть підтвердження в тексті. («Ніякий гіркий досвід не міг вселити в нього бодай крихту обережності». «Він не знав, що таке страх.»)

— Чи тільки собак не боявся Снап? Перекажіть епізод його сутички з хлопчаками.

— Як ви думаєте, чому оповідач говорить, що у Карнегі, Вандербілдта й Астора (трьох американських мільярдерів) не вистачило б грошей, щоб купити у нього маленького Снапа? (По-перше, Снап - «мій»! По-друге, друзів не продають!)

— Яким було ставлення до Снапа інших героїв твору? (Хлопчаки жбурляли в нього камінням. Квартирна хазяйка оповідача : «мерзенний собака!» Гілтон Пенруф: «гримуча змія!» Собаки, коні - сварився з усіма.)

Виразне читання другого розділу оповідання Е. Сетона-Томпсона «Снап».

— Чому Пенруфи почали навчати полюванню на вовків собак різних порід?

— Яка проблема виникла у фермерів? (Кожна порода мала якийсь фатальний недолік. Великі й сильні собаки, гончаки - слабкі для вирішальної сутички; датські доги - занадто неповороткі; хорти мають побачити звіра, за запахом не переслідують.)

— Як ковбої сподівалися вирішити цю проблему? («за допомогою змішаної зграї»)

— Чому оповідачеві хотілося, щоб Снап був у Мендозі? (У них на півночі не було достойного вожака! «уся клята зграя просто боїться...» (слова старого Пенруфа). «...вигляд вовка ...наводив на них жах...». «У них не вистачало духу помірятися силами з ним» «Неповороткі гіганти отримали б вожака, якого ніколи не залишає сміливість».)

— Якою була зустріч Снапа з оповідачем після розлуки?

— Як поводився Снап наступного дня з новими знайомими під час приготувань до полювання? Чому? (Пересварився з усіма, хто намагався наблизитися до його друга. Заявив про свої права!)

— Яку головну мету ставили перед собою мисливці, затіваючи полювання за полюванням? (З'ясувати, чого боялися собаки.)

— Як поводилися під час сутички з вовком собаки різних порід?

— Як і коли Снап проявив свій безстрашний норов? (Коли зграя затравила молодого вовка на відкритій місцевості. Але собаки, оточивши вовка, знову злякалися. І тільки Снап « не став витрачати часу на гавкіт, а встиг миттєво вчепитися йому в носа».)

— Що це дало усій зграї? (Підняло бойовий дух інших собак. Через дві хвилини вовк був мертвий. «Снап показав їм, як ловлять вовків...»)

— Чому перемога була потьмарена? (По-перше, вовк був молодий і недосвідчений. По-друге, «Снап був поранений - вовк сильно зачепив йому плече.»)

— Чому поранений Снап втік з-під замка і з'явився на місці полювання на вовка? Чому зіскочив із сідла? (Бійцівський характер. Там був його друг. Не міг відступитися своїх звичок: він ще із щенячого віку намагався бути господарем становища. Побачивши вовка, цей мисливець зірвався із сідла і «впродовж декількох хвилин вів за собою зграю».)

— Зачитайте фрагмент зі слів: «Снап, найменший і найповільніший з усієї зграї, примчав, тяжко дихаючи — ...» до слів «... і біла собачка, що вчепилася йому в носа». Знайдіть у ньому ключові слова, поясніть їх смислове навантаження.

— Які почуття викликала у вас сцена прощання оповідача з його улюбленцем?

— Як ви вважаєте, чому старий Пенруф пробубонів надтріснутим голосом: «Краще б я втратив двадцятьох биків»?

— Як би ви визначили головну сутність нашої розмови в просторі оповідання Ернеста Сетона-Томпсона «Снап»? (Це була розмова про самовіддану мужність, про істинну дружбу між людиною і твариною. Учні записують тему на залишених вільними рядках.)

— Як ви думаєте, чому автор все ж не дав вижити Снапу, адже він міг змінити кінцівку на користь так званого «хеппі енду»? (Сетон-Томпсон в такому разі пішов би проти життєвої правди. Його твори не є казками. А реальне життя дуже жорстоке, і жертвами нерідко стають кращі з кращих.)

— Розгляньте малюнки Ернеста Сетона-Томпсона до оповідання «Снап». Які герої та епізоди на них зображені?

— Як ви думаєте, чому майже на всіх малюнках присутній Снап? Чи таким ви собі уявляли маленького бультер'єра, як його зобразив сам письменник? Чи для вас виявилося цікавим ілюстрування твору самим автором?

— Які малюнки, на ваш погляд, найбільше відповідають тексту?

— Яким чином ілюстрації Сетона-Томпсона до цього твору увиразнили та поглибили ваше розуміння смислу оповідання та характеру головного героя?

V. Закріплення знань, умінь і навичок.

Завдання.

Запишіть у зошити відповідь на запитання «Якою є головна думка оповідання Ернеста Сетона- Томпсона «Снап»?

VI. Підсумок.

VІI. Домашнє завдання

Усно скласти враження про твір.

У робочих зошитах написати розгорнуту відповідь на запитання «Які думки і почуття викликало у мене оповідання Ернеста Сетона-Томпсона «Снап»? » (Обсяг роботи - до однієї сторінки.)*

За бажанням намалювати ілюстрації до оповідання «Лобо» (чи «Доміно»).






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.