УТВЕРДЖЕННЯ ЛЮБОВІ ДО ВСЬОГО ЖИВОГО У ТВОРІ ЕРНЕСТА СЕТОНА-ТОМПСОНА СНАП

УТВЕРДЖЕННЯ ЛЮБОВІ ДО ВСЬОГО ЖИВОГО У ТВОРІ ЕРНЕСТА СЕТОНА-ТОМПСОНА СНАП

Зарубіжна література 5 клас розробки уроків

Мета: ознайомити учнів зі змістом оповідання; розвивати інтерес до читання, уяву, зв'язне мовлення та образне мислення школярів; формувати вміння висловлювати власні думки та обґрунтовувати їх; виховувати любов до тварин.

Обладнання: портрет Сетона-Томпсона, ілюстрації до його книжок.

Симпатія, яку відчуває людина до всіх живих істот,

робить її справжньою людиною.

Альбер Швейцер

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

— Що означає слово «анімаліст»? (Митець, що зображує тварин, поєднуючи художнє та природниче).

— Чим можна пояснити популярність книжок Сетона-Томпсона?

— Які твори цього автора ви читали? Що в них вам особливо сподобалось?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети уроку.

Проблемне завдання.

Ми вже знаємо історію Снапа. Наше завдання - з'ясувати, чому вона так закінчилася, чи міг Снап вчинити інакше. Для цього треба усвідомити сенс усіх вчинків і поведінки бультер'єра, порівняти його з іншими персонажами оповідання і з'ясувати, що ж було головним у характері Снапа, чому його друг і господар не продав би його за всі гроші мільярдерів Америки, чому старий Пенруф сказав: «Краще б я втратив двадцять биків». Тож запрошую вас до розмови про Снапа.

— Як Снап з'явився у оповідача?

— Чому посилка була з написом «Небезпечно»?

— Як поводився Снап у перший день знайомства? Досліджуємо детально! Вибудовуємо ланцюжок його поведінки!

— Як поводиться цуценя ще в клітці? («буркотливе гарчання», «останнє слово перед нападом», «грізно гарчав при кожному ударі по дошках»)

— Як цуценя збиралося поводитися далі? Його гарчання було тільки попередженням? (Ні! Снап вирішив напасти відразу, і щойно клітка відчинилася, він накинувся на людину, але заплутався лапкою у дроті, й це врятувало людину від його укусів.)

— Чому цуценя було таким агресивним? Чи було воно сердите саме на цю людину? (Дратівливість його була результатом перебування у клітці. Його позбавили свободи, над ним вчинили насилля! І цуценя мало будь-що помститися, неважливо кому!)

— Як ви вважаєте, чому так поводився маленький бультер'єр? (Хотів стати господарем становища, змусити людину підкоритися, боятися його.)

— Чи вдалося це йому? Як? (Спочатку так! Загнав чоловіка на стіл; чатував на його ногу, не відводячи очей; вважаючи людину лицеміром, поставився до неї з презирством; у кімнаті й у ліжку людини поводиться як господар, диктує свою волю зубами: не дозволяє ні поворухнутися, ні хропіти. І так до самого ранку!)

— Як людина оцінила поведінку цуценяти? Виокремте з тексту ключові слова. («Бісеня», «маленький деспот», за гарчанням оповідач передбачав, що у клітці «тигреня», «повелитель».)

— Кого очікував побачити у клітці оповідач? А кого побачив? (Пекельну машинку, скаженого тхора, «тигреня» (судячи з звуків), але у телеграмі від шкільного товариша Джека була написана правда - в клітці був усього-на-всього маленький бультер'єр.)

— Чому оповідач відразу відкрив клітку? (Був людиною рішучою й «холоднокровною» (особливість представника фірми, що торгує залізним товаром). «Як любитель собак вважав», що зможе «впоратися з будь-яким із них».)

— Як ви думаєте, чому людина поступилася на першому етапі? (Оповідач вирішив приручати словом, поглядом, переконанням.)

— Як ви думаєте, чому оповідач не впокорював цуценя за допомогою хлиста? (Було б ще гірше, він нажив би собі смертельного ворога.)

— Як ви вважаєте, чому вранці щеня дозволило людині встати, одягнутися, розпалити камін, не погрожуючи їй зубами й не заганяючи на стіл? (Замерзло, хотіло їсти. Власні незручності змусили його піти на деякі поступки.)

Висновок. Отже, Снап на першому етапі виграв поєдинок з людиною. Підкорив її дії своїм бажанням.

Ланцюжок поведінки цуценяти вибудувався!

Запис на дошці:

У клітці загрозливо гарчить - відразу ж нападає - поводиться агресивно. Мета: стати господарем становища, підкорити собі людину - зубами завойовує це місце спочатку - диктує свою волю (в ліжку й уранці). - Але! Змерз, зголоднів (не заважає людині, йде на поступки). - (Остання ланка дописується після відповіді на запитання: Як поводиться, не отримавши їжі?) - подряпав усі двері.

— Якими й чому саме такими були наслідки лікування способом «залишати без сніданку»? (Спочатку знову агресія (подряпав двері), але ввечері охоче погодився взяти трішки їжі з рук (голод — не тітка!), через тиждень - друзі, через три місяці - не розлити водою!)

— Так чим же закінчилося протистояння цуценяти й людини? (Дружбою!)

— Яка риса Снапа була провідною? («... почуття страху було йому невідоме...»)

— Чи зупиняли Снапа невдачі? Кажуть - на помилках вчаться. Знайдіть підтвердження в тексті. («Ніякий гіркий досвід не міг вселити в нього бодай крихту обережності». «Він не знав, що таке страх.»)

— Чи тільки собак не боявся Снап? Перекажіть епізод його сутички з хлопчаками.

— Як ви думаєте, чому оповідач говорить, що у Карнегі, Вандербілдта й Астора (трьох американських мільярдерів) не вистачило б грошей, щоб купити у нього маленького Снапа? (По-перше, Снап - «мій»! По-друге, друзів не продають!)

— Яким було ставлення до Снапа інших героїв твору? (Хлопчаки жбурляли в нього камінням. Квартирна хазяйка оповідача : «мерзенний собака!» Гілтон Пенруф: «гримуча змія!» Собаки, коні - сварився з усіма.)

Виразне читання другого розділу оповідання Е. Сетона-Томпсона «Снап».

— Чому Пенруфи почали навчати полюванню на вовків собак різних порід?

— Яка проблема виникла у фермерів? (Кожна порода мала якийсь фатальний недолік. Великі й сильні собаки, гончаки - слабкі для вирішальної сутички; датські доги - занадто неповороткі; хорти мають побачити звіра, за запахом не переслідують.)

— Як ковбої сподівалися вирішити цю проблему? («за допомогою змішаної зграї»)

— Чому оповідачеві хотілося, щоб Снап був у Мендозі? (У них на півночі не було достойного вожака! «уся клята зграя просто боїться...» (слова старого Пенруфа). «...вигляд вовка ...наводив на них жах...». «У них не вистачало духу помірятися силами з ним» «Неповороткі гіганти отримали б вожака, якого ніколи не залишає сміливість».)

— Якою була зустріч Снапа з оповідачем після розлуки?

— Як поводився Снап наступного дня з новими знайомими під час приготувань до полювання? Чому? (Пересварився з усіма, хто намагався наблизитися до його друга. Заявив про свої права!)

— Яку головну мету ставили перед собою мисливці, затіваючи полювання за полюванням? (З'ясувати, чого боялися собаки.)

— Як поводилися під час сутички з вовком собаки різних порід?

— Як і коли Снап проявив свій безстрашний норов? (Коли зграя затравила молодого вовка на відкритій місцевості. Але собаки, оточивши вовка, знову злякалися. І тільки Снап « не став витрачати часу на гавкіт, а встиг миттєво вчепитися йому в носа».)

— Що це дало усій зграї? (Підняло бойовий дух інших собак. Через дві хвилини вовк був мертвий. «Снап показав їм, як ловлять вовків...»)

— Чому перемога була потьмарена? (По-перше, вовк був молодий і недосвідчений. По-друге, «Снап був поранений - вовк сильно зачепив йому плече.»)

— Чому поранений Снап втік з-під замка і з'явився на місці полювання на вовка? Чому зіскочив із сідла? (Бійцівський характер. Там був його друг. Не міг відступитися своїх звичок: він ще із щенячого віку намагався бути господарем становища. Побачивши вовка, цей мисливець зірвався із сідла і «впродовж декількох хвилин вів за собою зграю».)

— Зачитайте фрагмент зі слів: «Снап, найменший і найповільніший з усієї зграї, примчав, тяжко дихаючи — ...» до слів «... і біла собачка, що вчепилася йому в носа». Знайдіть у ньому ключові слова, поясніть їх смислове навантаження.

— Які почуття викликала у вас сцена прощання оповідача з його улюбленцем?

— Як ви вважаєте, чому старий Пенруф пробубонів надтріснутим голосом: «Краще б я втратив двадцятьох биків»?

— Як би ви визначили головну сутність нашої розмови в просторі оповідання Ернеста Сетона-Томпсона «Снап»? (Це була розмова про самовіддану мужність, про істинну дружбу між людиною і твариною. Учні записують тему на залишених вільними рядках.)

— Як ви думаєте, чому автор все ж не дав вижити Снапу, адже він міг змінити кінцівку на користь так званого «хеппі енду»? (Сетон-Томпсон в такому разі пішов би проти життєвої правди. Його твори не є казками. А реальне життя дуже жорстоке, і жертвами нерідко стають кращі з кращих.)

— Розгляньте малюнки Ернеста Сетона-Томпсона до оповідання «Снап». Які герої та епізоди на них зображені?

— Як ви думаєте, чому майже на всіх малюнках присутній Снап? Чи таким ви собі уявляли маленького бультер'єра, як його зобразив сам письменник? Чи для вас виявилося цікавим ілюстрування твору самим автором?

— Які малюнки, на ваш погляд, найбільше відповідають тексту?

— Яким чином ілюстрації Сетона-Томпсона до цього твору увиразнили та поглибили ваше розуміння смислу оповідання та характеру головного героя?

V. Закріплення знань, умінь і навичок.

Завдання.

Запишіть у зошити відповідь на запитання «Якою є головна думка оповідання Ернеста Сетона- Томпсона «Снап»?

VI. Підсумок.

VІI. Домашнє завдання

Усно скласти враження про твір.

У робочих зошитах написати розгорнуту відповідь на запитання «Які думки і почуття викликало у мене оповідання Ернеста Сетона-Томпсона «Снап»? » (Обсяг роботи - до однієї сторінки.)*

За бажанням намалювати ілюстрації до оповідання «Лобо» (чи «Доміно»).







На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.