Друга світова війна у європейській поезії. К.І. Галчинський. Лішст із полону, Пісня про солдатів з Вестерплятт. А. Маргул - Шпербер Про назву концтабору Бухенвальд. Б. Окуджава До побаченню, хлопчики

Друга світова війна у європейській поезії. К.І. Галчинський. Лішст із полону, Пісня про солдатів з Вестерплятт. А. Маргул - Шпербер Про назву концтабору Бухенвальд. Б. Окуджава До побаченню, хлопчики

Зарубіжна література 7 клас І семестр - розробки уроків

Мета: у художній формі змалювати життя і творчість К.І. Галчинського, А.Маргул-Шпербера, Б. Окуджави, Ю. Друніної; проаналізувати майстерність поетів в зображенні жорстокості й трагічності війни; визначити провідні думки творів; розвивати вміння виразного читання поезій; сприяти вихованню в учнів особистого ставлення до проблем, порушених у творах , повагу до історичного минулого; формувати активну громадянську позицію.

Я порою себя ощущаю связной

Между теми, кто жив

И кто отнят войной.

Ю. Друнина

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів.

Працюючи над темою «Історичне минуле в літературі», ми переносимося з далекого Середньовіччя у XX століття, до кривавих сторінок історії, до найжахливішої в історії людства війни - Другої світової. Сьогодні я призначила вам зустріч біля підніжжя монумента в берлінському Трептов-парку - «Воїна - визволителя». У меморіалі захоронено біля 7 тисяч радянських воїнів, із загальної кількості 75 тисяч загиблих воїнів при штурмі Берліна. Центр композиції - бронзова фігура радянського солдата, який стоїть на обломках свастики. В одній руці солдат тримає опущений меч, а другою підтримує врятовану ним німецьку дівчинку.

Словникова робота.

Війна (від праслов'янського voi - погоня) -

1. Організована збройна боротьба між державами, суспільними класами.

2. Стан ворожості між ким-небудь, суперечка, сварка; боротьба.

Слово вчителя. Війна... Страшне слово. Страшніше, ніж смерть, тому що смерть - неминуче природне явище, а війна - страхіття, викликане злою волею інших людей.

Асоціативна розминка.

- Які образи виникають у вас, коли ви чуєте слово «війна»?

- Що вам відомо про Другу світову війну?

- Яка роль українського народу у цій війні?

Слово вчителя. Висловити все про війну не вдасться нікому, тому що не має міри людському героїзму, стійкості, виявлених у війні, немає міри горю і стражданням, якими накрила всіх війна. Письменники, художники, кінорежисери, композитори звертаються у своїх творах до теми війни, щоб залишити в пам'яті події, які розкривають велич перемоги людського духу в цій страшній війні. Забуття - підстава для повторення. Величне з відстані років можна розгледіти краще, тому ще не одне покоління пильно вдивлятиметься у події тих років.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Сьогодні наші співбесідники - поети різних національностей, які були свідками тих страшних подій. Польський поет Константи Ідельфонс Галчинський провів у таборі для військовополонених довгих п'ять років. Його твори - це не тільки витвір мистецтва слова, а й крик болю та страждання людини, що бачить, як її землю рвуть на шматки загарбники. Ми вирушаємо услід за автором шляхом героїзму та мужності, самовідданості й патріотизму; спробуємо зануритися у світ поезії «Пісня про солдатів Вестерплятте», зрозуміти сенс послання поета нам, жителям України початку XXI століття.

Розповідь про поета.

У автора цієї поезії було два імені, одне видумане, жартівливе - Ільдефонс, інше, дане при народженні - Константи. Два імені для читача з'єднались воєдино. Спочатку небагатьом було зрозуміло, що в польську літературу прийшов поет, котрому визначено було сказати в ній нове слово. Нове слово було почуте, коли Галчинського не стало. Через кілька років по смерті він став любов'ю Польщі.

Він з'явився на світ в Варшаві, в сім'ї залізничника, 23 січня 1905 року. Батька його звали Константи, а матір Ванда. Константи Галчинський народився талантом і став поетом. Його доля трагічна не тільки тому, що він поет, але і тому, що він поляк І половини ХХ століття. Він пройшов через всі кола пекла польської національної катастрофи 1939 року. Писав вірші, де були місяць, скрипка і музика Баха. Всі заплутані вузли його життя розрубала війна. 24 серпня 1939 року Константи Галчинський отримує мобілізаційну повістку. А вже 17 вересня він потрапляє в полон. Два вірші, датовані 16 вересня, - «Пісня про солдатів Вестерплятте » і «Сон солдата» - дружині поета Наталії передає один із друзів. А потім шестирічне табірне життя поета. Інколи до дружини, Наталії Галчинської, доходять вірші її чоловіка...

Кінець війни Галчинський зустрічає на кордоні Голандії. В літературних колах вже ходять чутки про його загибель. Знайомі в Італії по пам'яті збирають і видають том його віршів.

В 1946 році Константи Галчинський повертається на батьківщину та разом з родиною оселяється в Кракові.

Якщо Пушкін - сонце російської поезії, то Галчинський - зелений листок поезії польської. Його творчість ще мало відома в Україні, відкриття його багатопланової творчості попереду. Сьогодні з його творчості ми можемо дізнатися про долю маленької людини у вирі великої війни.

Слово вчителя. 1 вересня 1939 року німецькі війська вдерлись до Польщі. До цього часу Німеччина вже приєднала до своєї території Австрію, частину Чехії , однак до цього часу не зустрічала серйозного опору своїм агресивним діям. У перший рік війни перед німцями стояло завдання: взяти воєнно - транзитний склад на півострові в Гданьскій бухті. Стійкість оборони нечисленного контингенту польських солдат стала несподіванкою для німецького командування. З 1 по 7 вересня 1939 року тривала оборона. Дві сотні поляків протистояли 3, 5 тисячам німецьких солдат. Німці направили в Гданську бухту навчальний лінкор, після перших невдач застосували важку артилерію та авіацію. Лише 2 вересня з 18:05 по 18:45 47

бомбардувальників скинули загалом 26,5 тонн бомб. В історію ця подія ввійшла під назвою оборона Вестерплятте.

Виразне читання поезії К.І. Галчинського «Пісня про солдатів Вестерплятте»

Бесіда.

- Від чийого імені ведеться розповідь? Поміркуйте, чому автор обирає саме таку форму свого твору. (Це послання живим від імені мертвих солдат-героїв.)

- Прочитайте перший рядок поезії «Коли вже дні спинили плин». Поміркуйте, чому саме так починає автор свій твір. Для кого «дні спинили плин»? (Мужні воїни відійшли у вічність, і автор наголошує на цьому, ніби кажучи, що для них, для тих, хто віддав своє життя за рідну землю, ніколи час не стане «живим».)

- Чому солдати пішли у небо лавами? (Загинуло дуже багато, справжня національна трагедія.)

- Як ви розумієте значення рядків у дужках: («А літо було гарне того року»)? (Створюється антитеза: життя-смерть, війна, що вбиває все живе - літо, що дарує квіти та плоди, дарує життя.)

- Про що співали солдати? Як у цій пісні розкривається їхня мужність та відвага перед лицем смерті?

- Чому путь до загробного світу «весела»? (Відчувається водночас і гірка іронія, і почуття виконаного обов'язку перед Батьківщиною.)

- Чому згадується верес? (У контексті твору - це символ життя та невмирущості. Примітка. Можна провести паралель із твором Р.Л. Стівенсона «Балада про вересовий напій».)

- Що солдати розповіли про останні дні свого життя? Чому так важливо було донести до живих, що вони «стояли, як мур»? (Солдати набувають рис баладних героїв, призначення яких - захищати Батьківщину від загарбників. Автор оспівує подвиг героїв, підкреслює їхню силу та мужність.)

- Розкрийте значення образу снігу в кінці поезії. (Сніг, як застиглі сльози, як нагадування про загиблих буде кружляти над зимовою Варшавою, що оплакуватиме своїх героїв.)

- Чому у фіналі поезії постає образ зимової Варшави, а не квітучої літньої? (Війна тільки розпочинається!)

Учитель. Продовжуючи вивчати творчість поетів-учасників Другої світової війни, ми ознайомимося з доробком видатного німецькомовного поета, перекладача Апьфреда Маргул-Шпербера. Предметом нашого вивчення буде вражаюча за глибиною болю поезія «Про назву концтабору Бухенвальд». Ми спробуємо зрозуміти та почути послання поета нам, усім, хто народився та живе після страшної війни з її концтаборами, з її Бухенвальдом.

Розповідь про поета.

Про цього поета в літературній енциклопедії сказано лаконічно: «Альфред Маргул-Шпербер (народився 23 вересня 1898 року в м. Сторожинець, Буковина) - румунський поет, писав вірші німецькою мовою. Навчався в Чернівцях, Відні. Учасник першої світової війни. Після її закінчення жив в Америці, в 1924 році повертається в Європу, потім на батьківщину».

Німецькомовний поет Румунії був, як це визначено часом, євреєм. В якості псевдоніма він додав до свого простого прізвища ім'я матері (Маргула) і став Маргул-Шпербером. В 20-і роки його вже друкують в Німеччині, Австрії - скрізь, де читають німецькою. Думка всіх була єдиною - з'явився класик. А те, що він живе в Трансильванії - мало хто, де живе?

Та прийшли 30-і роки, його друзі поступово потрапляють в місця, про які сьогодні людство згадує з болем і жахом. Чистота його німецької мови не могла зрівнятися ні з чиєю, але... Все ж таки, завдяки друзям, його не зачепили. До кінця війни східноєвропейський єврей Маргул-Шпербер жив приватними уроками німецької мови.

Видатний німецький поет Буковини і всієї Румунії , наставник Пауля Целана, Альфред Маргул-Шпербер прожив довге життя, бачив багато різних політичних режимів. Незважаючи на своє єврейське походження, він навіть при фашистах був затребуваним завдяки винятковій освіченості, хоча не міг їм співчувати. Навіть ім'я рідного Бухенланда - Буковини потім нагадуватиме йому про нацистські злочини.

Аналітичне дослідження поезії «Про назву концтабору Бухенвальд»

- Зверніть увагу на назву поезії. Чи можемо ми відразу сказати, про що буде йти мова в тексті?

- Що вам відомо про концтабір «Бухенвальд»?

Історична довідка.

Бухенвальд - нацистський концентраційний табір, що був розташований у шести милях від міста Веймар в Тюринґії в центральній Німеччині. Заснований гітлерівцями влітку 1937 року, діяв 8 років, до 1945 року, ставши місцем щоденного варварства й звірства. У Бухенвальді загинули десятки тисяч невинних людей: їх убивали камінням, різками, топили в гної, кастрували, нівечили, морили голодом. Близько 50 000 людей загинули в Бухенвальді, переважно євреї, політичні в'язні та радянські (включно українські) військовополонені.

Бухенвальд не був табором смерті, як Аушвіц: не було газових камер. Проте в Бухенвальді було вбито та закатовано багато ув'язнених; люди також масово гинули від голоду та хвороб. Частину полонених навмисне заражали вірусами задля медичних експериментів. Дружина командувача табору Ільзе Кох зажила сумної слави тим, що мала абажури, виготовлені з людської шкіри. Для цього знищувалися в'язні, котрі мали викарбувані на своїй шкірі цікаві татуювання.

(Відеоролик «Бухенвальд»)

- Поміркуйте, чому саме Бухенвальд обрав поет предметом зображення в своєму творі? (Страшний свідок нацизму. Окрім того, з назвою пов'язаний біографічний аспект вірша: певні перегуки між назвою концтабору й рідною землею поета (дослівно «Бухенвальд» перекладається як «буковий ліс»; Буковина - край буків).

- Чому в перших рядках поезії постає образ Веймара? (Веймар - німецьке місто, пов'язане з життям і творчістю двох геніїв німецької та світової культури - Ґете й Шиллера. Таким чином, з перших рядків поезії протиставляється велика німецька культура аномальному в своїй жорстокості нацизму.)

- Поясніть, чому ліричного героя «проймає невимовний гнів» від того, що назва Бухенвальду та Буковини перегукуються? (Місце смерті тисяч людей перегукується з назвою Батьківщини, де пройшло щасливе дитинство поета.)

- Схарактеризуйте спогади ліричного героя про своє дитинство. Наведіть відповідні цитати.

Які художні засоби він для цього використовує? (Дитинство зображене щасливим, на фоні прекрасної природи:

«Давно було це: килим з ніжних трав,

Ліс буковий, так пам'ятний мені...

Хлопчиськом на поляні я лежав,

Пливли біляві хмари в вишині».

- Зверніть увагу на художній простір цієї строфи. Як ви вважаєте, чому хлопчик ніби зливається з килимом із трав та білими хмарами? (Повна гармонія з природою. Автор наголошує на абсолютно безхмарному щасті.)

- Як ви розумієте епітет «лютий» час? (Час війни, час, коли гармонія змінилася жахом кровопролиття.)

- Чому автор «згортає» простір, звужує його до колії? (Образ колії допомагає читачу краще зрозуміти, як війна (табір смерті!) відбирає у людини свободу та право просто дихати.)

- Чому ліричний герой не може згадувати свою юність? (Страшна війна, жахливе місце смерті назавжди відібрали у ліричного героя спогади про щасливе дитинство та прекрасну природу Буковини)

- Розкрийте сенс використання метафори «Бо в спомини мої вповза кошмар, Який виймає серце із грудей». (Війна проводить невидимий кордон у житті між «до» та «після». Знущання над людьми в концтаборі - страшному витворі війни - не може не залишити криваві рани на серці.)

- Чому автор протиставляє образи хмар із дитинства, які «пливли в вишині», з пасмами хмар, які здаються ліричному герою «димом спалених людей»? (За допомогою антитези автор поглиблює трагедію особистості. Ніколи для ліричного героя хмари не стануть такими, як у дитинстві, ніколи в його житті не буде краси та гармонії.)

Учитель. Тема Бухенвальду ятрила рану багатьом поетам. В 1958 році в Німеччині відбулось відкриття меморіалу ІІ світової війни «Бухенвальд». На території колишнього табору смерті було зведено башту, увінчану дзвоном, набат якого повинен нагадувати людям про жертви фашизму і війни. Вже через дві години після цього повідомлення російський поет Олександр Соболєв прочитав своїй дружині Тетяні рядки:

...Сотни тысяч заживо сожженных

Строятся Строятся В шеренгу к ряду ряд...

Композитор Вано Мураделі через два дні після прочитання віршів зателефонував Соболєву і сказав: «Пишу музику і плачу... Які вірші!»

Так народилась пісня «Бухенвальдський набат», яка вже більше сорока років застерігає людей - це не повинно повторитись!

Прослухайте пісню, та ще раз перечитайте рядки вірша А. Маргула-Шпербера. Що, на вашу думку, спільного та відмінного у змісті цих творів?

(Звучить «Бухенвальдський набат» (сл. О. Соболєва, муз. В. Мураделі) у виконанні дитячого гурту «Непоседы», паралельно учні переглядають документальну відеохроніку, зняту після визволення Бухенвальда)

Свої висновки учні узагальнюють у діаграмі Венна: спільне - тема (табір смерті Бухенвальд); відмінне - звучання ідейного змісту (у Маргула-Шпербера це питання - розчарування «Як можна пов'язати топонімічну назву, в основі якої природа, а отже, все живе, і табір смерті, де знищувалась людина не лише фізично, але й духовно, морально, етнічно?», у «Бухенвальдському набаті» - пісні - епосі ритм звучить як застереження та заклик - це не повинно повторитись!)

Знайомство з поезією Булата Окуджави «До свидания, мальчики...».

Булат Шалвович Окуджава (1924-1997) - бард, радянський російський поет, композитор, прозаїк і сценарист. Автор близько двохсот пісень, написаних на власні вірші, один із засновників та найяскравіших представників жанру авторської пісні.

Булат Шалвович Окуджава народився в Москві в 1924 році. Його батько, відповідальний партійний працівник, став жертвою репресій, а мати була заслана до табору. У 1942 році майбутній поет пішов добровольцем на фронт, щоб захистити Батьківщину від ворога. Після війни Окуджава навчався в Тбіліському університеті, пізніше викладав російську мову та літературу.

Відомим став Булат Шалвович після того, як почав писати музику для своїх віршів і привселюдно виконувати ці пісні. Були часи, коли твори Окуджави можна було почути й у концертних залах, і в студентських гуртожитках, і на вулиці. Помер 12 червня 1997 року в Парижі. Похований на Ваганьківському кладовищі в Москві. Його твори не зникли в коловерті часу, а продовжують жити й сьогодні, пісні Окуджави виконуються тисячами шанувальників його творчості.

Виразне читання твору учнями

Аналітичне дослідження тексту

- У якій формі написаний вірш? Чому Окуджава використовує саме форму звернення? (Складається відчуття «присутності поруч» хлопців і дівчат, що йдуть на смерть.)

- Прочитайте перше речення тексту. Чому автор звертається до війни і чому саме такий епітет обирає для її характеристики? (Автор-гуманіст звинувачує війну (тих, хто її розв'язав), яка підступно та жорстоко зламала життя мільйонів людей. Цей рядок двічі повторюється для підсилення думки та емоційного фону твору.)

- Чому двори стали тихими? Яким чином війна спричинила дорослішання хлопців? (Війна збирає страшний врожай: учорашні діти пішли воювати та ризикувати власним життям заради миру.)

- Які поради й через кого дає автор хлопцям? Яким чином у рядках вірша висловлена і тривога автора за молоді життя, і відчуття необхідності воювати та виборювати мир?

(«Нет, не прячьтесь вы, будьте высокими,

Не жалейте ни пуль, ни гранат.

И себя не щадите, и все-таки Постарайтесь вернуться назад.»)

- Схарактеризуйте на основі вірша долю дівчат під час війни? Як перегукуються рядки поезії Б. Окуджави з текстом поезії Ю. Друніної «Зінка»:

«Ах, война, что ж ты, подлая, сделала,

Вместо свадеб - разлуки и дым.

Наши девочки платьица белые

Раздарили сестренкам своим.

Сапоги, ну куда от них денешься?

Да зеленые крылья погон...»?

- Про яких пліткарів говорить автор? (Під час війни зневіра часто охоплює душі людей. Народу під час війни потрібно боротися не тільки з зовнішнім ворогом, а й з внутрішнім.)

- Чому саме рядками «постарайтесь вернуться назад» завершує свою поезію автор? (Головне для автора не тільки перемога у війні, але й життя хлопців та дівчат, що пішли виборювати мир на рідній землі. В останніх словах відчувається віра автора, що всі, хто пішов на війну, хлопці й дівчата, обов'язково повернуться живими.)

Уважно прослухайте авторське виконання пісні «До побачення, хлопчики». Як музика допомагає глибше зрозуміти текст? На яких словах автор робить логічний акцент? Чому?

- Поміркуйте над назвою вірша. Чому поезія називається саме так? Встановіть зв'язок між назвою вірша та його головною думкою.

IV. Підсумок.

Проблемне питання: «Чому такого важливого значення набуває на війні життя кожної людини?»

- Чи потрібно писати про війну?

- Чому прочитані поезії можна вважати пам'ятником полеглим в боях солдатам?

- Коли б ви були скульптором, який би пам'ятник поставили ліричним героям К. Галчинського, А. Маргула-Шпербера, С. Гудзенка, Ю. Друніної?

V. Домашнє завдання.

Розпочати читати повість В. Бикова «Альпійська балада», підготувати повідомлення (створити мультимедійну презентацію) про життєвий і творчий шлях В. Бикова, написати міні твір- роздум «Що сказали мені рядки поезії Б. Окуджави «До побачення, хлопчики...»?»*






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.