Частина 3. Розвиток медіакомпетентності учнів: медіазаняття

Медіажурнал «історія створення і розвитку медіа»

Акуленко Людмила, учитель зарубіжної літератури, заступник директора з виховної роботи комунального закладу «Благодатненська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів Благодатненської сільської ради» Арбузинського району

Заняття 1.

(Дослідницька робота учнів 7 класу).

Мета:

- засвоїти поняття медіа, історію розвитку засобів масової комунікації;

- активізувати інформаційно-пошукову діяльність учнів;

- вчити аналізувати факти, робити висновки;

- розширювати світогляд учнів;

- виховувати інтерес до творчої роботи;

- виховання медіаграмотності та формування медіакомпетентностей.

Обладнання: виставка малюнків, присвячених історії медіа (малюнкове письмо, перші книги, перша бібліотека, перша газета, перша фотографія, перше радіо, перший телевізор і перший комп’ютер), роздатковий матеріал; мультимедійне обладнання, дослідницькі роботи учнів.

Хід заняття

1. Перегляд відеопроектів учнів. (Попереднє завдання: зйомка відеороликів про історію розвитку медіа).

Учитель. Розум вважався дорогоцінним скарбом у всі часи. Завжди існували люди, яким було чим поділитися з іншими, їх винаходи, наукові знахідки та розумні думки були корисними і цікавими людству. Яким же чином вони передавали інформацію? Для того, щоб у цьому розібратися, пропоную вам декілька загадок. Вони допоможуть зрозуміти сутність «медіа».

1. Загадки

- Спочатку було німе, потім чорно-біле, звукове і кольорове (Кіно)

- Вона не має язика, а «розповідає» багато про що.(Газета)

- Хоча і не покаже, проте нам все розкаже. (Радіо)

3. Робота з терміном

Медіа (від грец. — середина або посередник) — це засоби, через які опосередковано відбувається спілкування між людьми.

4. Інтерактивна вправа.

Запишіть, що ви очікуєте від сьогоднішнього заняття, використовуючи 4 речення, що починаються словами: «Я дізнаюсь...», «Я зможу...», «Мене здивувало...», «Вплив медіа на людину. »

5. Бесіда з учнями.

- Скажіть, звідки, на Вашу думку, люди до появи комп’ютерів брали інформацію? ( З книжок, радіо, преси, телебачення.)

- А ще раніше, коли не було книжок ? (міркування дітей)

Учитель. Юні дослідники провели дослідну роботу і презентують свої відкриття. (Весь пошуковий матеріал учні опрацьовували самостійно).

- Що ви знаєте про папірус та пергамент?

1-й учень.

Інформація про історію створення папірусу https://antiquity.fandom.com/uk/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D1 %96%D1 %80%D1 %83%D 1 %81

2-й учень.

Інформація про історію виготовлення пергаменту

Словник:

https://www.insm.com.ua/cgi- bin/u/book/sis.pl?Qry=%EF%E5%F0%E3%E0%EC%E5%ED% F2

Вільна енциклопедія (вікідидактика): https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B30%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82

Папір, що не пропускає жир, наші сучасники називають пергаментом. Його використовують для (учні наводять приклад: пакування, кулінарії...) та виготовляють шляхом обробки сірчаною кислотою.

Гравюра 1568 рік.

«Німецький виробник пергаменту»

- Що ви знаєте про Нестора-літописця?

3-й учень. 1113 рік. Києво-Печерський монастир. Нестор-літописець записував усі важливі історичні події минулого. Нестора вважають автором «Повісті временних літ». У цьому творі мова йде про історію нашої країни, історичні події та особи тих часів. Літописець не тільки реєструє факти сучасного життя, а прагне описати і пояснити їх, зіставити з іншими історичними подіями. Він використовував у своїх працях монастирські записи й візантійські хроніки, перекази, літописи та оповіді очевидців. Нестор Літописець був першим в історії Русі журналістом, який зумів зафіксувати у літописах відомості про Хрещення Русі, про поширення слов’янської грамоти, про виникнення Києво-Печерської лаври, її засновниках і насельниках. Нестор Літописець являється небесним покровителем журналістів.

4-й учень. Берестяні грамоти, листи і записи на корі берези

(бересті) пам’ятки писемності Стародавньої Русі ХІ-ХV віків. Вони представляють собою першорядний інтерес як джерело історії суспільства і повсякденного життя середньовічних людей. Сам матеріал коштував не дорого, тому був доволі популярний. Берестяні грамоти свідчать про значне поширення грамотності в Стародавній Русі, про те, що городяни навчалися азбуки і самі писали свої листи з дитинства. Більшість берестяних грамот — приватні листи, що носять діловий характер. Величезну популярність здобули навчальні записи і малюнки новгородського хлопчика Онфима (середина ХІІІ століття), автора декількох берестяних грамот навчального характеру (абетки, склади, шкільні вправи, каракулі). Серед написів Онфима на бересті можна знайти таку фразу: «Невеша пиша, недума каза, а хто се писа», можна провести паралель з сучасним жартівливим тлумаченням: «Хто писав — не знаю, а дурень, що читаю». Берестяна писемність відома ряду культур народів світу.

- Коли з’явилися перші паперові книжки?

5-й учень. Інформація про перші паперові книжки

Енциклопедія:

https ://mala. storinka. org/D0%B5%D0%BD%D 1 %86%D0%B 8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%97.html

- Хто, коли і де видав першу книжку в Україні?

6-й учень. У Львові в 1574 році першу друковану книгу в Україні видав Іван Федоров. Перша книга була церковною і мала назву «Апостол». Проте, слід відмітити, що Іван Федоров випускав у світ і навчальні видання: «Буквар» (1574 рік), який складався з двох частин: азбуки та матеріалів для читання.

Львівський Апостол (Діяння та послання апостольські) 1574 року традиційно вважається найдавнішою датованою книгою, виданою в українських землях.

Друкувалась книга на кошти самого Федорова, також йому допомагали львів’яни.

Загалом «Апостол» — це літургійний текст для ведення православного богослужіння, він має 278 аркушів по 25 рядків тексту на сторінці..

Львівський Апостол Федорова мав неабияке художнє оформлення — гравюри, герби його покровителя Г. Ходкевича, зображення апостола Луки, герб Львова. Книга надрукована двома фарбами — чорною та червоною. Дзеркальний набір шрифту ретельно вивірений, рядки рівненькі. Папір вироблявся тут же, у Львові. Тираж книги — приблизно 1000-1200 примірників. До сьогодні збереглось відомих екземплярів лише 120, п’ять з яких знаходяться у НБУ ім. В. Вернадського.

- Коли в Україні з’явилася перша бібліотека та хто її створив?

7-й учень.

Бібліотека Ярослава Мудрого за часів Київської держави 1037: http://www.nbuv.gov.ua/node/286

Софія Київська та її роль в просвіті і освіті: http://sofiyskiy-sobor.polnaya.info/ua/istoriya sofiivsk ogo soboru.shtml

- Коли інформація стала поширеною і доступною навіть небагатим людям?

8-й учень. Це сталося у 17 столітті. У Німеччині в 1610 році з’явилися перші друковані газети.

Перші друковані газети та їх особливості. Становлення системи друку: https://stud.com.ua/29369/zhurnalistika/pershi_schodenni_gazeti_osoblivosti_stanovlennya_sistemi_druku

Історія газети: матеріал вільної енциклопедії (вікідидактика) https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%82%D0%B0

Цікаво!!! Газета - так називалась дрібна монета, за яку люди мали можливість «придбати» новини.

З історії газетної реклами: https://www.istoriya.in.ua/istoriya-gazetnoyi-reklami.html

- Що ви знаєте про радіоприймач?

9-й учень. 24 травня 1895 року було передано першу у світі телеграму (на відстань 250 м). На маневрах Чорноморського флоту в 1899 році вчений О. Попов установив радіозв’язок на відстані понад 20 км. На початку 1900 року радіозв’язок був успішно використаний під час рятувальних операцій у Фінській затоці. За участю О. С. Попова почалося впровадження радіозв’язку на флоті та в армії.

Відеоролик «Історія виникнення радіо»

- Як виник кінематограф і що ви знаєте про німе кіно?

10-й учень.

Історія виникнення та розвитку кінематографу: https://sites.google.com/site/kinovsepro/istoria-kino

- Коли з’явився перший комп’ютер?

11-й учень. В відносно далекому 1943 році у Великій Британі з’явився перший комп’ютер.

Проте, сьогодні, модифікація цього приладу (гаджету, девайсу) відбувається на неймовірній швидкості.

- Чи вмієте ви спілкуватися з комп’ютером?

«Ажурна пилка» Учні називають по черзі переваги та недоліки, можливості та загрози, що виникають під час перебування учня за комп’ютером.

Вчитель підводить учнів до висновку, що їх вміння ефективно користуватися Інтернетом, сприймати, аналізувати, критично оцінювати тексти може стати гарною школою з пошуку та відбору інформації. Тому дуже важливо організувати правильне спілкування з комп’ютером та ефективно і безпечно користуватися медіа.

6. Літературний диктант. Робота в зошиті.

1) Стосовно чого інформацію нам надають наскальні малюнки? (Рід занять, побут).

2) Назвіть матеріал, що використовувався для письма на Русі. (Кору з берези).

3) Хто був першим видавцем друкованої книги в Україні? (Іван Федоров).

4) Справжня Європейська газета з’явилася в країні.. .(Німеччині).

5) Який винахід вважають «батьком» мобільників, телевізорів? (Радіо)

6) Що показали на першій демонстрації німого кіно? (Прибуття потягу).

7) Де з’явився перший комп’ютер? (У Великій Британії).

8) Яка площу займав комп’ютер, створений в Україні в 1951 році? (60 квадратних метрів).

9) Що таке медіа? (Засоби передавання інформації на великі аудиторії).

7. Творче завдання по групах.

Педагог пропонує учням зробити проект планети Медіа, який буде містити всі різновиди передачі інформації і спілкування, та презентувати його.

8. Інтерактивна вправа на рефлексію.

Учням пропонується записати 4 речення:

«Я сьогодні дізналася/дізнався...», «Я сьогодні змогла/зміг… «У мене викликало захоплення…», «На свідомість людини впливають...»

Учитель: «На сьогоднішньому занятті ми познайомилися з.», а учні продовжують фразу.

Домашнє завдання.

Підготувати повідомлення на тему: «Медіа в моєму житті».

Використані джерела

1. Авторські заняття від медіапедагогів-лідерів: медіаосвітні практики в позакласній роботі учнів 5-7 класів і О. Волошенюк, І. Іванюк, О. Кущ, Г. Шевченко; За ред. В. Іванова, О. Волошенюк. — К.: ЦВП, АУП, 2017. — 50 с. ISBN 978-966-2123-84-5

2. Книжка у світі Медіа: Програма з факультативного курсу для закладів загальної середньої освіти. 5-7 клас. Розроблення занять./ За заг. ред. О.В. Волошенюк, Г.А. Дегтярьової, В.Ф.Іванова. — Київ : Академія української преси, Центр вільної преси, 2018. — 116 ст.

3. Від медіаграмотності до медіакультури: навчально-методичний комплекс медіазанять / наук. Редактор В.Муляр — Миколаїв: ОІППО, 2016. — 68 ст.

Посилання на схожі матеріали:

• Медіазаняття «Стоп маніпуляціям у ЗМІ» — Розробки уроків
• Медіазаняття «Медіа у моєму житті» — Розробки уроків
• Медіазаняття «Реклама. Реклама? Реклама!!!» (для учнів 7 класу) — Розробки уроків