Частина 3. Розвиток медіакомпетентності учнів: медіазаняття

Медіазаняття «Як жити в умовах інфодемії або «Як одягнути захисні маски на мозок» ?»

Казакова Оксана, учитель зарубіжної літератури, заступник директора з науково- методичної роботи Миколаївського муніципального колегіуму ім. В. Д. Чайки Миколаївської міської ради, учитель-методист

Категорія учасників	Вчителі різних категорій, учні 10-11 класів
Мета	Розвиток медіакомпетеності педагогів та учнів 10-11 класів: уміння захистити себе в умовах «епідемії» дезінформації та будь-якої інформації, що перевантажує сприйняття людини. Сформувати уявлення про медіаімунітет та медіагігієну.
Які навички/ компетентност і розвиває	Медіаграмотність, критичне мислення, цифрова безпека, соціальна толерантність, критичне мислення
Допоміжний та роздатковий матеріал	Пронумеровані картки з QR-кодами для роботи у програмі Plickers, листи для фліпчарту, фломастери, стікери
Медіаконтент (назви відео або інших матеріалів)	Відео — https://mediaia.by/article/kak-opredelit-zdorovuvu-novost-pro-koronavirus-6-priznakov Персональні сторінки в мережах, чати у Viber, стрічка новин Google Chrome Освітні онлайн платформи

План

І. Вступ

ІІ. «Інфодемія як виклик сучасного інформаційного простору шляхи протидії»

Крок 1 «Вміти визнавати та розпізнавати токсичний контент, та інформацію, що сприймається як токсична»

Крок 2. «Медіагігієна: інформаційні фільтри»

Крок 3 «Медіаімунітет»

ІІІ. Мозковий штурм: складаємо алгоритм протидії та захисту від інфодемії

Використані джерела.

Хід заняття

Тема: «Як жити в умовах інфодемії або «Як одягнути захисні маски на мозок» ?»

І. Вступ

Коуч Слова вдячності доктору психологічних наук Л.А. Найдьоновій, на основі лекцій якої побудовано цей тренінг.

Робота у програмі Plickers (коуч задає питання — учасники підіймають пронумеровані картки з QR-кодами. На дошці відразу з’являються діаграми, що ілюструють узагальнені відповіді у відсотках).

1. Хто чув приємну інформацію за останній день, яка вам запам’яталась?

2. Хто чув приємну інформацію за останній тиждень, яка вам запам’яталась? (аналізуємо перші два питання, можна зупинитись і обговорити тематику, яка викликала позитивні емоції).

3. Чи була почута та побачена Вами інформація у ЗМІ за останній день у більшості негативною? (аналізуємо, можна зупинитись і обговорити тематику, яка викликала негативні емоції).

4. Вас дратує одночасно розміщена велика кількість інформації про хвороби, проблеми, кризу?

5. Чи відчуваєте ви тривогу та особисту загрозу під час сприйняття негативної інформації? (Можна обговорити причину перенесення на себе інформаційних моделей).

6. Вас дратує одночасно розміщена та не систематизована велика кількість інформації про освітні сайти, застосунки, онлайн заходи, вимоги та повідомлення МОН (інформація, яка може бути корисною)? (Аналізуємо, можна зупинитись і обговорити причини позитивних і негативних відповідей)

Коуч: Що нам демонструє аналіз діаграм на дошці? (Гіпотетично прогнозована відповідь учасників заняття: сьогоднішній інформаційний простір містить велику кількість інформації, що викликає тривогу, нервозність, впливає на психоемоційний стан людини. Є тенденція, що навіть корисна інформація може дратувати через її великий і не систематизований обсяг).

Коуч: Висновок, що ми вивели емпіричним шляхом, має наукову назву — інфодемія.

Технічна складова: програма Plikers допомагає провести опитування великої групи за допомогою QR — кодів. Презентаційна програма автоматично показує на екрані аналіз відповідей у вигляді графіків.

І. «Інфодемія як виклик простору»

Поняття!!! Інфодемія — це

1) епідемія дезінформації («фейк» перекладається, як підробка);

На слайдах приклади правдивої інформації і «фейків» — учасники мають розрізнити контент і довести свою точку зору (визначити ознаки: емоційність, сенсаційність, мову ненависті...).

2) надмірна кількість інформації, що стосується проблеми і ускладнює її рішення.

Наприклад, люди шукають вихід від пандемії, «де його шукати не слід» : алкоголь, паління, «поїсти мило» ; вірять, що короновірус впливає на «чоловічу силу» ...

3) надмірна кількість інформації, що стосується проблеми і ускладнює її рішення та велика кількість не систематизованої корисної інформації, що сприймається, як неосяжний матеріал (токсичне сприйняття нетоксичної інформації).

Завдання «Я і інфодемія. Усвідомлення проблеми»

Аналізуються персональні сторінки в мережах, чати у Viber, стрічка новин Google Chrome відповідального педагога чи учня, який підписаний на певну кількість кількість освітніх проектів:

- Скільки витрачено часу на перебування онлайн на освітніх платформах ?

- Скільки вебінарів відвідано?

- Який відсоток інформації ви використали чи впровадили?

- Опишіть Ваш емоційний стан під час опанування освітнього продукту, який часто дублюється у великій кількості інформаційних джерел.

Крок перший захисту від інфодемії: вміти визнавати та розпізнавати токсичний контент та інформацію, що сприймається як токсична.

Коуч Токсичний контент — це інформація, що залякує, викликає відчуття тривоги, впливає на психоемоційний стан, може вплинути на виникнення у людини стану хронічного стресу.

Сьогодні спостерігається токсична (вбивча) інформація на великій кількості сайтів, лише СБУ закрило 25 «сайтів-смітників».

Але слід відрізняти токсичний контент від контенту, що сприймається як токсичний, через його великий об’єм, відсутність системи в його поданні та чітких вказівок, як його використовувати. Розглянемо наступний приклад, на початок карантину незначний відсоток освітян міг мобільно і якісно організувати масштабне дистанційне навчання. Було багато рекомендацій і більшість вчителів знайшли можливість опанувати деякі з запропонованих застосунків.

Крім знайомих платформ, з’явилось багато нових і це викликало напруження у багатьох педагогів (як виявило онлайн опитування 453 вчителів).

Як не сприймати корисний контент як токсичний через його великий обсяг і відсутність систематизації?

Вправа «Перетвори психологічні ризики в ресурси»

Учасники заняття розподіляються по групах і вчаться будувати онлайн траєкторію власного розвитку і діяльності, щоб це не викликало напруження і розпачу:

- систематизація матеріалу,

- розподіл часу,

- фільтрація якісного контенту,

- використання авторитетних джерел інформації,

- розпізнавання пропаганди та комерційного контенту (та інші пропозиції групи)

Крок другий захисту від інфодемії.

Медіагігієна: інформаційні фільтри

Що робити? Одягати інформаційні фільтри, дотримуватись медіагігієни:

- обмежити години отримання інформації,

- визначити авторитетні джерела інформації та дивитись «здорові» новини:

(Перегляд і аналіз відео)

Медіагігієна: 6 порад про здоровий спосіб інформаційного життя (посилання у таблиці)

Демонстрація слайду — обговорення

1. Матеріал необхідно брати лише з авторитетних джерел інформації

2. Витримуйте певний час для формування думки: фейки розраховані на емоції (новина — 30 хвилин — емоція)

3. Інформація до і після аналізу значно відрізняється

4. Правило трьох (чи більше) джерел.

5. Використовуй різні інформаційні ресурси

6. Last but not least.

Крок третій захисту від інфодемії: медіаімунітет

Поняття!!!

Медіаімунітет особистості

робить її здатною протистояти агресивному медіасередовищу і деструктивним медіачнформаційним впливам, забезпечує психологічне благополуччя при споживанні медіа продукції, що передбачає медіаобізнаність, уміння обирати потрібну інформацію, оминати інформаційне «сміття», захищатися від потенційно шкідливої інформації з урахуванням прямих і прихованих впливів.

Коуч Ми навчились визначати, що є дійсно токсичним контентом, як працювати з великим об’ємом корисної інформації, але це треба закріпити. У нас має сформуватися медіаімунітет.

Демонструється токсичний контент (залежить від того, що на час проведення тренінгу буде викликати у більшості негативне сприйняття) і відпрацьовуються навички ігнорування, пошуку позитивних сторін, ресурсів, тощо.

Змагання «Учасник, який краще всіх захищений від шкідливих бацил чужої істерики і власника щеплення вітамінізованим комплексом критичного мислення»

1. Демонструється інформаційний ролик (сайт, платформа) з великою кількістю пропозицій (залежить від того, що на час проведення тренінгу буде актуальним).

2. Учасники тренінгу розподіляються на дві команди і на швидкість класифікують і сортують контент, обирають дійсно потрібне і інформаційне сміття, агітацію та інформацію;

3. Визначають час роботи з важливим контентом, який учасники відібрали

ІІІ. Мозковий штурм: складаємо алгоритм протидії та захисту від інфодемії (учасники поділяються на два кола, складають алгоритм та презентують його).

Використані джерела

1. Драшкаба О. Як захистити себе від шкідливих бацил чужої істерики і зробити щепленні вітамінізованим комплексом критичного мислення URL: http://uchoose.info/mediagigiyena (дата звернення 24.04.2020)

2. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція): Закон України від 21.04.2017/ Верховна Рада України URL:https://ms.detector.media/mediaprosvita/mediaosvita/kontseptsiya_vprovadzhennya_mediaosviti_v_ukraini _nova_redaktsiya/ (дата звернення 01.12.2019)

3. Концепція нової української школи: URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf (дата звернення 20.04.2020)

4. Кошман С. Медіагігієна: 6 порад про здоровий спосіб інформаційного життя URL: https://credo.pro/2018/10/220737 (дата звернення 24.04.2020)

5. Медіакультура особистості: соціально-психологічний підхід / За ред. Л. Найдьонової, О. Баришпольця.: Міленіум, 2009. 440 с.

6. Найдьонова Л. Медіапсихологія. Основи рефлексивного підходу. Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2015. 244с.

Робоча таблиця до уроку з теми «Як жити в умовах інфодемії або» Як одягнути захисні маски на мозок» ?»

Поняття	Кроки протидії. Перша допомога при психологічному стані тривожності, що викликана інфодемією	Алгоритм дій щодо профілактики інфодемії	Медіагігієна: 6 порад про здоровий спосіб інформаційного життя
Інфодемія
Токсична інформація
Інформація, що сприймається як токсична
Медіагігієна
Медіаімунітет
Інформаційні фільтри

Посилання на схожі матеріали:

• Медіазаняття «Стоп маніпуляціям у ЗМІ» — Розробки уроків
• Медіазаняття «Моя майбутня професія (моделюємо банер)» — Розробки уроків
• Медіазаняття «Бути медіаграмотним — це модно!» — Розробки уроків