I. Франко. Коментар до перекладу Вступної уваги проф. Ж. Масперо до праці Єгипетські казки і казка про двох братів - ЛІТЕРАТУРА ДАВНЬОГО ЄГИПТУ І ДВОРІЧЧЯ

I. Франко. Коментар до перекладу Вступної уваги проф. Ж. Масперо до праці Єгипетські казки і казка про двох братів - ЛІТЕРАТУРА ДАВНЬОГО ЄГИПТУ І ДВОРІЧЧЯ

Се, що тут перекладено, є початок прекрасного вступу проф. Масперо до єго збірки перекладів єгипетських казок (Les contes populaires de I'Egypte ancienne, traduits et commentes. Paris 1889, стор. I-VII). В свойім вступі проф. Масперо розбирає єгипетські казки головно з погляду на ті побутові подробиці із стороєгипетського житя, які містять ся в них. Для нашої ціли сей розбір менше цікавий, і для того ми, користуючи ся книжкою проф. Масперо для злагодження перекладу казки про двох братів на нашу мову, подаємо далі ті богаті порівнуючо-літературні сказівки, які дібрав до неі звісний фольклоріст Е.Коскен.

Казка про двох братів

І

Були собі раз два брати від одної матери і від одного батька. Старший звав ся Анупу, а молодший Бітіу. Анупу мав хату, мав жінку, а молодший був у него немов за слугу: шив одежу, ходив у поле за худобою, робив що було треба, рубав дрова, справляв усяку полеву роботу. А був сей молодший брат дуже добрий робітник, так що в цілім Єгипті не було йому рівні.

За такою роботою минуло чимало днів. Молодший брат ходив за волами по свойому звичаю день у день і що вечера вертав до дому двигаючи вязку всякого полевого зіля. Прийшовши до дому він ось що робив: клав зілє перед старшим братом, що сидів разом з жінкою, потім вечеряв, йів і пив і лягав спати в стайні обік своїх прекрасних волів. А коли на світі розвидніло ся і настав новий день і напечено хліба, він ставав перед старшим братом, діставав хліба, щоби мав що йісти в полі і гнав воли на пашу в поля. І коли отак він ішов за волами, вони говорили до него: "Там і там є добра паша!" Він слухав усе, що вони говорили і гнав йіх на ту добру пашу, якої вони собі бажали. Таким робом єго воли поробили ся дуже, дуже гарні і наплодили богато, богато телят.

А коли прийшла пора полевоі роботи, старший брат сказав йому: "При- лагодь нам запряг до ораня, бо отеє земля вийшла з під води і добра до ораня. Також винеси насіня на поле, бо завтра рано візьмемось до роботи". Так мовив старший брат. Молодший брат зробив усе так, як велів йому старший. Коли на світі засвитало і зробив ся другий день, вони пішли в поле з плугом; взяли ся до роботи і на серці було йім дуже, дуже весело, так що вони працювали не спочиваючи.

Минуло чимало днів після сього, вони все ще були в полі і працювали. Старший брат вислав молодшого мовлячи: "Бігай, принеси нам ще насіня з села". Молодший брат застав жінку свого старшого брата, як плела собі коси. Він мовив до неі: "Встань, дай міні насіня, щоб я біг швидко в поле, бо старший брат висилаючи мене сказав міні: "А не гай ся!" Вона сказала йому: "Іди, отвори шпіхлір і візьми що тобі треба, бо я боюсь, щоб міні коси не порозплітали ся". Молодий парубок пішов до стайні, взяв великий горнець, бо мав намір набрати богато зерна, насипав до него жита і ячменю і вийшов несучи горнець. Вона мовила до нього: "Чого се ти так богато набрав на плечі?" Він сказав йій: "Ячменю три міри, жита пять мір, пшениці пять мір, ось чого я набрав". Так він до неі. А вона обернула ся до него і мовить: "Справді, велика твоя сила! День у день бачу, який ти дужий!" І єі серце затріпало ся до него в любовному бажанню. Вона встала, зупинила його і мовила до него: "Ходи, спочиньмо разом годиночку! Коли міні се зробиш, я тобі справлю гарну одежу!" Молодий парубок розгнівав ся дуже, як полуднева пантера задля тих неподобних слів, що вона йому сказала, і вона дуже, дуже злякала ся. Він промовив до неі кажучи: "Алеж про бі, ти для мене як мати, а мій старший брат удержує мене! Ох, сеж страшенний гріх, те що ти міні сказала! Не говори міні сего ще раз і я не скажу сего ніякому чоловікови!" І він узяв мішок і пішов у поле. А коли прийшов там, де ждав його старший брат, вони взяли ся до роботи, щоби довести йійі до кінця.

А в вечірню пору, коли старший брат вернув до дому, а молодший брат ішов за волами з вязанкою всяких полевих трав і гнав худобу перед собою, щоб йійі загнати на спочинок до стайні, що була в селі, тоді жінка старшого брата побояла ся тих слів, що була наговорила. Вона взяла чорної саджі і поробила собі знаки, немов би йійі побив якийсь злочинець, щоби сказати мужови: "Се твій менший брат знасилував мене!" - коли єі муж верне вечером, як се діялось звичайно що дня. Ввійшовши в хату він застав жінку, як вона лежала і стогнала мов від насиля; вона не дала йому води вмити руки, як був звичай що дня, ані не засвітила світло перед ним, в хаті було зовсім темно, а вона лежала зовсім недужа. Муж промовив: “,А се хто говорив с тобою?" А вона відповіла йому: "Ніхто не говорив зі мною крім твойого меншого брата. Коли він прийшов набрати для тебе насіня і застав мене, як я сиділа самісінька, він сказав міні: "Ходи, спочиньмо разом годинку, пристрій своє волосе!" От таке він говорив до мене, та я й слухати не хотіла. "Чиж я не є для тебе як мати а твій старший брат не є для тебе як батько?" Так я мовила йому. Він злякав ся і побив мене, щоб я не говорила тобі про се. І коли ти даруєш йому житє, я вмру; аджеж бачиш, коли він прийде вечір, а я пожалувала ся тобі на єго негідні слова, то легко зрозуміти, що він зробить".

Старший брат розлютив ся як полуднева пантера, наострив ніж і взяв його в руку, а тоді сховав ся за дверима стайні, щоби вбити меншого брата, коли той прийде вечером, щоби позаганяти худобу до стайні. А коли сонце спочило і надійшов менший брат навантажений усякою травою, як мав звичай що дня, то корова, що йшла передом, входячи до стайні сказала свойому пастухови: "Ось тут твій старший брат сховав ся перед тобою з ножем, щоби тебе вбити; ратуй ся від него!" Коли він почув, що мовила корова, що йшла передом, а друга сказала йому те саме, він заглянув по під двері стайні і побачив ноги свойого старшого брата, що був схований за дверима з ножем в руці. Тоді він кинув вязанку на землю і пустив ся бігти що духу, а старший брат погнав ся за ним з ножем. Менший брат скрикнув до Фра-Гармакуіті (бога сонця) мовлячи: "Господи ласкавий, ти знаєш, чия правда, а чия кривда!" I Фра почув усі жалі і велів проявити ся величезній воді між ним і єго братом, а в воді було повно крокодилів, і один із братів стояв по однім боці а другий по другім. То старший брат два рази простяг руку до удару і два рази не вбив свого меншого брата - ось що він учинив! А менший брат обізвав ся до него з берега мовлячи: "Будь там аж до рана! Коли соняшний круг появиться, я буду говорити з тобою перед ним, щоби виявити правду, бо більше вже не буду з тобою ніколи, не буду вже в тій стороні, де ти будеш і піду в Долину Акаціі!"1.

Коли на земли засвитало і зробив ся другий день, бо Фра-Гармакуіті підняв ся на небо, оба брати побачили один одного. Молодий парубок промовив до свойого старшого брата, кажучи: "І чого б бігти за мною, щоби мене вбити підступно, не вислухавши того, що мали сказати мойі уста! Аджеж я, будь що будь, твій менший брат! Адже ж ти у мене є замісто батька! Адже ж твоя жінка у мене є як мати! А хіба ж се не так було, коли ти вислав мене, щоб я приніс для нас насіння, що твоя жінка сказала до мене: "Ходи, проведімо разом годинку, положімо ся!" А перед тобою вона обернула се діло на другий бік". І він розповів старшому брату все, що зайшло між ним і єго жінкою. Він покляв ся на Фра-Гармакуіті і мовив: "А ти біг за мною, щоби мене вбити підступно! Ти сховав ся за дверима з ножем в руці, в засідці! який сором!" І він добув ножа, що ним утинав гиляки і відрізав собі член і кинув його в воду, де його пожер сом. Тоді він ослаб і зомлів. А старший брат дуже-дуже проклинав свою душу і стояв на місці ридаючи голосно, бо не знав як перейти на той беріг, де був єго менший брат, за-для крокодилів. Менший брат обізвав ся до него мовлячи: "Так, брате! Ти вдав ся в погане діло! Так то ти не пригадав собі ані одного доброго діла, ані одної прислуги, які я тобі вчинив! Ну, іди ж до дому, стережи собі сам своєі худоби, бо я не житиму більше в тім місці, де ти будеш, я піду в Долину Акаціі. Та ось що ти зроби для мене: коли дізнаєш ся, що зо мною стала ся якась пригода, прийди і подбай про мене. Бо я зачарую своє серце і положу його на вершку цвіту Акаціі, а коли зрубають Акацію а моє серце впаде на землю, ти прийди і знайди його. І хоча б ти шукав його й сім літ, не знеохочуй ся, а коли його знайдеш, вложи його до посудини з свіжою водою то я віджию знов і помщуся за лихо, яке міні зроблено. А ти пізнаєш, що зо мною щось стало ся, коли візьмеш збан пива в руку, а воно почне булькотати; тоді, коли се тобі покаже ся, не гай ся ані хвилини!" І за тим він пішов у Долину Акаціі, а єго старший брат вернув до дому, держачи ся рукою за голову, посиланий пилом. А прийшовши до дому він убив свою жінку, кинув йійі псам і жив у жалощах за своїм меншим братом.

ІІ

Богато днів прийшло після сього. Молодший брат пробував у Долині Акаціі і нікогісінько не було з ним. День він проводив полюючи звірів по горах, а вечером приходив спати під Акацією, що в вершку єі цвіту було зложене єго серце. А коли пройшло богато днів, він збудував своїми руками в Долині Акації дім з усякими вигодами, щоби в нім замешкати. Коли раз вийшов із дому, пострічались йому всі девять богів, що спішили кермувати долею свойого Єгипту. Девять богів промовили всі враз і сказали до нього: "Ей, Бітіу, бику девяти богів2, як же се ти живеш сам покинувши свій край задля жінки Анупу, твого старшого брата? Ну, жінка ся вбита і ти відплатив брату за все те зло, яке він зробив тобі. Йіх серце змилувало ся над ним дуже-дуже, і Фра-Гармакуіті промовив до Хнуму3: "Ей-же, сотвори жінку для Бітіу, щоб він не жив отак самотою!" Хнуму зробив йому товаришку, щоб жила з ним, і вона була така вродлива красуня, що в цілому Єгипті не було такої, бо в ній були всі боги. Сім Гаторів4 прийшло, щоб йійі побачити і всі сказали одними устами: "Нехай йійі меч лобе!" Бітіу любив йійі дуже-дуже; коли рано виходив полювати для неі звірів а вона лишала ся дома, то говорив до неї: "Не виходи з хати, бо бою ся, щоб тебе Ніль не вхопив; я не міг би увільнити тебе від нього, бо я такаж жінка як і ти5, а моє серце спочиває на вершку Акації; та коли б хто інший крім мене найшов його, я буду бити ся з ним". Одним словом, він розповів йій усі своі тайни.

Після сего пройшло богато днів. Бітіу був на полюваню, як се було єго звичаєм день у день. Молода жінка вийшла з хати, щоби пройти ся попід Акацією, що росла обік хати. Аж ось Ніль побачив йійі і погнав ся за нею; вона кинула ся тікати від него і вбігла до хати. Ніль крикнув до Акаціі мовлячи: "Вона мусить бути моя!" Акація дала йому жмуток єі волося. Ніль поніс його до Єгипту і положив його в хаті пральник в фараонових. Запах від жмутка волося уділив ся фараоновій одежі; почали добивати ся у фараонових пральників мовлячі: "Запах дивних пахощів у одежах фараонових!" Почали добивати ся від них відповіді день у день, та вони не знали, як се стало ся. Та ось голова пральників фараонових вийшов на беріг, бо серце єго було дуже зажурене тими допитами, що йому роблено день у день. Він зупинив ся, спер ся на поручє, саме насупроти того жмутка волося, що був у воді. Він післав у низ одного слугу і сей приніс йому той жмуток переконавши ся, що він пахне дуже-дуже гарно, а голова заніс його Фараонови. Скликали магів-писарів фараонових, і ті сказали Фараонови: "Сей жмуток волося походить від дочки Фра-Гармакуіті, що має в собі суть усіх богів. Ти, кому підлягають чужі крайі, вишли післанців по всіх чужих краях шукати сеі дівчини, а з післанцем, що має йти в Долину Акаціі, нехай іде в супроводі богато людей". Єго Величество сказав: "Прекрасно, прекрасно те що ви сказали!" І виправлено післанців.

Минуло богато днів по тім. Люде, що були пішли по чужих землях, вернули ся і здали справозданє Єго Величеству. Тілько ті, що пішли в Долину Акаціі, не вернули. Бітіу повбивав йіх, а пустив лиш одного з поміж них, щоби заніс звістку Єго Величеству. Тоді Єго Величество вислав богато людей і рубачів а також людей з возами, щоби привезли дочку богів; з ними була одна жінка і нарадила йіх, як мають собі поступати. Отся жінка вернула до Єгипту з дочкою богів, і весь Єгипет урадував ся нею. Єго Величество полюбив йійі дуже-дуже, так що називав йійі своєю найлюбійшою жінкою. Він почав випитувати йійі, хто єі чоловік, а вона сказала Єго Величеству: "Зітніть Акацію і знівечте йійі!" Фараон післав людей і рубачів з сокирами, щоби зрубали Акацію. Вони відрубали цвіт, у котрому було серце Бітіу, і він упав трупом сеі самої лихої хвилини.

ІІІ

А коли на земли засвитало і зробив ся другий день після того як зрубано Акацію, стало ся так, що Анупу, старший брат Бітіу, прийшов до свойого дому і сів умивши собі руки. Йому подали збанок пива, а воно почало булькотати; подали йому другий збанок вина, і воно закаламутило ся. Тоді він узяв палицю і сандали на ноги, надів одежу, забрав оружє і помандрував у Долину Акації. Прибувши до палати свого меншого брата він побачив свого меншого брата простертого на долівці, неживого. Він заплакав переконавши ся, що єго менший брат лежить неживий; він пішов шукати серця свого меншого брата під Акацією, під котрою єго менший брат спав вечером. Три роки він шукав і не міг найти нічого. Вже почав ся четвертий рік, коли серце єго меншого брата забажало дістати ся до Єгипту і промовило: "Завтра піду" - так промовило єго серце6. А коли на землі засвитало і зробив ся другий день, Анупу пішов під Акацію і шукав увесь день; вечером він дернув роздивляючи ся довкола себе, щоби шукати на ново. І ось він побачив ямку, а коли заглянув у єі заглубленє, глянь, а там було серце єго меншого брата. Він приніс сиску повну свіжої води, поклав єго в нейі і мів, як се був єго звичай кождого дня. А коли настала ніч а серце нассало ся води, Бітіу стрепенув ся всім тілом і почав пильно вдивляти ся в свойого старшого брата, а потім забажав пити. Анупу, старший брат, підняв миску з свіжою водою, в котрій було серце єго меншого брата, сей папив ся, єго серце прийшло на своє місце і він зробив ся таким, як був уперед. Брат з братом обняли ся, кождий почав говорити до другого. Бітіу мовив до свого старшого брата: "Отеє я зроблю ся великим биком, що матиме на собі всі добрі знаки7; ніхто не пізнає мене тоді. А коли зійде сонце, ти сідай на мій хребет, а коли ми прибудемо на те місце, де є моя жінка, я йій відплачу ся за все зле, що вона зробила міні. Ти-ж веди мене до того міста, де живе Фараон, а він тобі надає всякого добра обсипле тебе золотом і сріблом за те, що ти привів йому мене, бо я буду великим чудом і весь край урадує ся мною. А потім ти йди собі до дому".

А коли на землі засвитало і зробив ся другий день, Бітіу перемінив ся в таку подобу, як був заповів, а його старший брат Анупу сів на його хребет зараз в ранці і прибув у те місто, де жив Фараон. Про него дали знати Єго Величеству, він його побачив і дуже-дуже врадував ся.

Справлено для него дуже-дуже пишну учту і Фараон мовив: "Се велике чудо зробило ся!" І радували ся всі в цілому Єгипті8. Старшому брату надавали золота і срібла і він запанував у свойій домівці. Фараон дав йому богато слуг, богато поля і полюбив його дуже-дуже, дужше ніж усіх людей у цілому Єгипті.

IV

Минуло чимало днів після сього. Одного разу бик увішов до гарему, дійшов до місця, де була улюблена і почав до неі говорити мовлячи: "А бачиш, я таки жию!" Вона мовила до нього: "А хтож ти такий?" Він мовив до неі: "Я - Бітіу! Ти намовила Фараона, щоби велів зрубати Акацію, під котрою була моя домівка, так щоб через те я не міг жити, аж бач, я таки жию, я перемінив ся в бика!" Улюблена дуже-дуже злякала ся тих слів, які сказав йій муж. Він вийшов з гарему, а Фараон прийшов провести з нею щасливий день. Вона обідала разом з Фараоном і Фараон був для неі дуже-дуже ласкавий. І вона мовила до Фараона: "Присягни ся міні на Бога, скажи: "Все що ти скажеш, я вислухаю для тебе!" Він заприсяг ся вислухати все що вона скаже, а вона сказала: "Дай міні зйісти печінку з отсего бика, він і так ніколи ні до чого доброго не здасть ся". Так вона сказала. Фараон дуже-дуже засумував ся тими єі словами, а его серце дуже-дуже заболіло. Та коли на землі засвитало і зробив ся другий день, відправлено великий празник з жертвами на честь бика, а тоді Фараон вислав одного з перших своїх прислужників, щоби казав зарізати бика. Та ось коли його зарізано і коли слуги несли його на плечах, він стрепенув ще раз карком, а з него приели дві краплі крови і впали на два великі ступні фараонові, одна з одного боку великоі брами фараоновоі а друга з другого боку. А з тих крапель крови виросли два великі персики9, оба незвичайно хороші. Пішли слуги і сказали Фараонови: "Велике чудо для Вашого Величества! Два великі персики виросли за ніч по обох боках великоі брами Вашого Величества". Фараон дуже сим утішив ся а з ним і увесь Єгипет, і Фараон звелів складати персикам жертви.

Минуло чимало днів після сього. Фараон вийшов за браму з лазурового каменя. На його шийі був вінок з ріжнородних квіток. Він йіхав на пурпуровім возі і вийшов із царської палати щоби побачити персики. Улюблена йіхала возом в парокінь обік Фараона. Фараон усів під одним персиком, улюблена сіла під другим. А коли вона сіла, персик почав говорити до своєї жінки: "А, зраднице! Я - Бітіу і живий на перекір тобі. Ти намовила Фараона, щоби велів зрубати Акацію, під котрою була моя домівка. Тоді я зробив ся биком, а ти знов казала мене вбити!"

Чимало днів пройшло після сього, коли улюблена знов обідала разом з Фараоном і коли Фараон був для неі ласкавий, вона сказала Фараонови: "Заприсягни міні на Бога і скажи: "Все що скаже моя улюблена, я вислухаю і сповню". "Говори!" Він вислухав усе, що вона сказала. Бона мовила: "Кажи зрубати оба персики і поробити з них гарні дошки!" Фараон вислухав усе, що вона сказала. А кілька день опісля Фараон вислав зручних столярів, щоби зрубали персики Фараонові. Жінка фараонова, улюблена, стояла при них і придивляла ся йіх роботі. В тім одна тріска скочила, влетіла в рот улюбленої, вона проковтнула йійі і зайшла в тяж. Столярі порізали персики, пообтісували колоди і зробили все, що вона хотіла.

Минуло чимало днів після сього, і вона привела на світ хлопчика. Пішли сказати Фараонови: "Вродив ся тобі хлопчик". Принесли його до Фараона, він надавав йому мамок і колисальниць. Радість запанувала по всім Єгипті. Почали святкувати день его уродин, почали надавати дітям его імя. Фараон любив його дуже-дуже і надав йому титул царевича короля Етіопіі (Каушу). А коли пройшло богато днів після сього, Фараон зробив його князем- наслідником усего Єгипту. А коли пройшло богато днів після сього і він пробув богато літ князем-наслідником усего Єгипту, Фараон полетів на небо10. Тоді Бітіу промовив: "Покличте міні найперших дорадників Фараонових, щоб я розповів йім усе, що було зо мною". Привели також его жінку і він почав свідчити против неі перед ними, і засуд йіх виконано. Тоді привели его старшого брата і він зробив його князем-наслідником усего Єгипту. Двацять літ він царював над Єгиптом, потім умер, а его старший брат став на его місце від самого дня его похорону. Скінчила ся в супокою отся книжка, коштом писаря-скарбника Каґабу при скарбі фараоновім, працею писаря Горі і писаря Еннани, наставника над книгами. Хто говорити ме про сю книжку, нехай Тот буде йому на поміч!

Переклад І. Франка

______________­______________­___________

1 Що се за Долина Акаціі - незвісно. 3 дальшого оповідання показує ся що ту долину уявляли собі Єгиптяне десь над Нілем, у незвісних верхівях тоі ріки; догадуються, що сімболічно се значить: долина мертвих або долина щасливих душ.

2 Се дивовижне прозвище вказує, що Бітіу вважає ся тут появою бога Озіріса, до якого часто прикладає ся ота назва і який після вірувань Єгиптян дізнавав також подібних пригод, як Бітіу в отсій казці.

3 Назва Хнуму значить дословно: творець; се було місцеве божество острова Елефантіни і краю коло першого Нілевого водоспаду.

4 Гатор - мітична істота жіноча, похожа не прецькі Гори або Ґраціі, на Фейі у романських та германських народів.

5 Натяк на те, що Бітіу був кастрат.

6 По єгипетському віруваню кождий член людського тіла жив своім особливим житєм. Серце вважало ся осередком тіла і головним органом житя і свідомости; по смерти чоловіка воно здавало Озірісови рахунок.

7 То значить, святим Апісом, уособленєм Озіріса, котрому Єгиптяне віддавали найвисшу честь.

8 Час між смертю одного Апіса а появою другого був часом загальної жалоби для цілого Єгипту; появленє нового Апіса було днем загальної радости, всенароднім празником.

9 Персик (Mimusops Schimperi) або абрікосове дерево було в старім Єгипті посвячене Озірісови.

10 Єгипетська офіціальна формула, значить умер.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.