Становлення інтелектуальної драми у творчості Г. Ібсена («Ляльковий дім»)
У психологічній драмі Ібсена маленька жінка постає проти суспільства, не бажаючи бути лялькою в ляльковому домі. Символіка драми в «грі»: Нора грається з дітьми, «грає» з чоловіком і доктором Ранком, і вони теж грають із нею. Її страждання та прозріння є основним змістом драми. Автор зосереджує увагу на Норі, як вона сприймає свої вчинки і вчинки інших героїв, як змінюється її оцінка світу та людей. Конфлікт твору розкриває сутність соціальних норм по відношенню до жінки. Особливістю є те, що його зав'язка і розв'язка винесені автором за межі дії п'єси. Символ «ляльковій дім» вказує на головну ідею — забуття в людині людського.
Прагнення Ібсена переглянути й переоцінити всі звичаї і норми моралі перетворило драму на дискусію.
Твір починається зовнішньою ілюзією щастя, а закінчується катастрофою. Зовнішня дія драми повністю підкорена інтелектуально-аналітичному началу. Аналітична композиція розкриває внутрішнє неблагополуччя і трагізм сімейного життя адвоката Хельмера, яке засноване на брехні та егоїзмі. Чоловік не зміг піднестися над власним самолюбством та подолати забобони суспільства. Саме логіка дії, розчарування шлюбом приводять Нору до необхідності осмислити своє життя, себе, своїх близьких, своє середовище та прийняти рішення. Ібсен за допомогою реплік, дій, вчинків змальовує картину прозріння Нори, що передають внутрішню психологічну напругу і набувають символічного значення. Розв'язкою в «Ляльковому домі» є бесіда Нори з Хельмером, у якій Нора робить аналіз справжньої суті їхніх стосунків. Подружжя постає по-новому. В драмі зовнішнє сюжетне напруження переходить в внутрішнє напруження думки, яке завершує розвиток дії. Нора проаналізувавши й усвідомивши події, йде від чоловіка, щоб стати повноцінною людиною. Драма Ібсена завершується інтелектуальним осмисленням персонажами власного життя.