Виникнення та розвиток романтизму в Європі. Періодизація. Школи
Романтизм — реакція на Просвітництво та просвітницький раціоналізм та норми класицистів; це нова форма світосприйняття, в основі якої нові принципи і моделі мислення. Романтизм не має єдиної структури, він багатогранний. Романтики цікавилися Середньовіччям, фольклором, античністю. Вони вважали, що людина виступає невід’ємною частиною історичного процесу. Сюди відносимо концепт «серця», ідею природної людини Руссо, на якій і розвивається романтизм. Мистецтво не наслідує природу, а творить поряд, скоряючись законам органічної теорії (Шлегеля — дух присутній скрізь). Художній твір — організм, живий індивідум. Культ уяви виступає засобом пізнання світу, що поєднує раціональне та ірраціональне. (Поезія — вираження уяви).
В центрі романтичного мистецтва — особистість, розбуджена історичним процесом, що бажає зрозуміти закони цілого — природи, суспільства, самого історичного процесу та стати його цілим. Дух — динамічна творча сила, що є в природі і в людині, творить усю розмаїтість життя.
Світоглядні засади:
- заперечували самодостатність, завершеність. Світ — динамічна єдність, де все пов’язане і взаємодіє у спонтанному русі, де кожна частка відображає ціле;
- романтики оживляють та одухотвоюють усе навколо;
- закон протилежностей та заперечень і осягнення цього закону — основне завдання (виражається в контрастах та гротесках);
- Всесвіт вважають не пізнаним, а людина - невід’ємна частина світового цілого, органічність.
Течії:
- Кінець 18 початок 19 ст. філософська течія раннього романтизму — прагнуть охопити все живе, зв’язок з філософією, використовують символи та міфи (Єнський гурток, Гельдерлін, Блейк, Колрідж, Новаліс).
- Початок 19 ст. народно-фольклорна течія — народна поезія, повернення до витоків фольклору, архетипи (Гедельберзька школа)
- перша половина 19 ст. байронізм — специфічний тип героя, з’являється мотив світової скорботи, поетика контрастів (Гейне, Пушкін, Леопарді)
- гротескно-фантастична — фантасмагорія (нагромадження химерних образів, видінь, фантазій; хаос, сумбур, гротеск), концепція роздвоєння особистості, пізній готичний роман (Гоголь, По)
- 30-40 рр. 19 ст. утопічна течія — пошуки ідеальної правди (Гейне)
- історична течія — історична драма, історичний роман, підготовка до реалізму (Скотт).
У романтизмі панує синтез жанрів, відбувається ліризація жанрів.
Жанри: балади, романси, оди, ідилії, елегії, містерії, ліро-епічні поеми тощо.