Ф. М. ДОСТОЄВСЬКИЙ ЗЛОЧИН І КАРА. СОЦІАЛЬНІ ТА ФІЛОСОФСЬКІ ВИТОКИ БУНТУ РАСКОЛЬНИКОВА - СИСТЕМА УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ Ф. М. ДОСТОЄВСЬКИЙ ЗЛОЧИН І КАРА

Мета:

■ формування предметних компетентностей: удосконалювати навички аналізу учнями тексту художнього твору; простежити за розвитком ідеї Раскольникова залежно від його стану; визначити авторське і своє ставлення до теорії Раскольникова; виховувати гуманну, відповідальну за свої вчинки особистість;

■ формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної: розвивати навички роботи в парі та в колективі; інформаційної: розвивати навички роботи із підручником та уміння критично оцінювати теоретичний матеріал; загальнокультурної: виховувати прагнення до літературної освіти, естетичний смак; розширювати світогляд.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування вмінь та навичок.

Обладнання: підручник, текст роману, ілюстрації до роману, опорний конспект.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

· Проаналізуйте сцену сповіді Мармеладова. Якою людиною ви уявляєте Мармеладова і які почуття він у вас викликає?

· Чи згодні ви з його словами: “Бідність не порок. Але злидні, шановний пане, злидні — порок-с”?

· Як цей епізод пов’язаний з рішучістю Раскольникова щодо скоєння злочину?

III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Вступне слово вчителя

— Роман цей — історія бідної, самолюбної, недурної і непідлої людини, “з думкою досить пробудженою, з потребою значної справи і особистого щастя і з ятрущою свідомістю, що доля, за звичайних умов, не дасть йому ні того, ні іншого”. Юнак цей, заточений своїм самолюбством бідняка, як у в’язницю, у своєму задушливому горищі, на кожному кроці свого пристрасного молодого життя відчуває тяжкі поневіряння та образи, нерозлучні з бідністю.

Він мріяв бути чесним і корисним діячем у суспільстві, він дуже любив матір і сестру, що злидарюють у далекій провінції, і сподівався, здобувши освіту в університеті, змінити свою долю. Він дуже вірив у себе, у майбутнє, у силу освіти. Ведучи жовчні монологи із самим собою, Раскольников наважується змінити свою долю, убивши стару лихварку, існування якої з поблажливої точки зору могло бути лише шкодою для людей.

2. Аналітична бесіда

· Які почуття пробудив роман? Про що змусив задуматися?

· На які питання хотілося б отримати відповідь?

· Які особливості роману утруднювали читання?

· На чиєму боці симпатії автора в романі?

· У чому причина злочину Раскольникова?

· Якими ви бачите вулиці Петербурга, якими блукав Раскольников?

· Розкажіть про зовнішній вигляд людей, які зустрічалися йому на вулицях. Яке вони справили на вас враження?

· Опишіть свої відчуття, коли ви уявляєте трактир, кімнату Мармеладових.

· Що найбільше вразило вас у ставленні людей одне до одного?

3. Слово вчителя

— Основна таємниця роману не в злочині, а в мотивах злочину, стверджував В. Б. Шкловський. Тому головне питання уроку — питання не про злочин, а про те, чому його вчинено, що штовхнуло героя на цей шлях.

Причини, що спонукали Раскольникова до вбивства

· Зовнішні — ідеї, що витають у повітрі: погляди революційних демократів, які критикують несправедливість і жорстокість навколишнього світу; ідеї бонапартизму (1865 р. була перекладена російською мовою книга Наполеона III “Історія Юлія Цезаря” про призначення великої особистості); важка, задушлива атмосфера міста, у якому люди задихаються; тісна кімната, схожа на шафу; долі знедолених людей (Мармеладови, Дуня, дівчинка на бульварі, жінка-утоплениця).

· Внутрішні — стан Раскольникова (він принижений, задавлений бідністю, страждає за інших, у ньому є прагнення діяти); характер героя — похмурий, замкнутий, самотній, болісно самолюбний і сприйнятливий.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Узагальнювальна бесіда

· Які соціальні та філософські витоки злочину Раскольникова?

· У чому сумнівається Раскольников, йдучи на злочин? Для чого йому потрібно було спробувати вбивство?

· Коли у Раскольникова виникли сумніви в правильності своєї теорії?

· Із якою метою письменник вводить у роман сон Раскольникова перед злочином?

· Якщо злочин — це спроба довести щось собі, то який сенс у злочині Раскольникова?

· Як відразу ж у момент вбивства розвінчується гуманна сутність теорії Раскольникова?

Ілля Глазунов. Раскольников

2. Заключне слово вчителя

— Отже, доведений до крайнього ступеня відчаю, Раскольников висуває страшну ідею, згідно з якою будь-яка сильна духом людина, прагнучи благородної мети, має право усунути всі перешкоди на своєму шляху в який завгодно спосіб, навіть грабунком і вбивством теж. Але, виконавши свій задум, Раскольников усвідомлює, що вбив і самого себе. З величезною мукою він відчуває, що насильство, скоєне ним над своєю моральною природою, становить більший гріх, ніж власне акт вбивства. Саме воно і є справжнім злочином. Автор змушує Раскольникова болісно пережити крах своїх наполеонівських мрій і відмовитися від індивідуалістичного бунту, після чого герой підходить до порогу нового життя, що об’єднує його з іншими стражденними і пригнобленими. Зерном набуття нового існування для Раскольникова стає його любов до іншої людини — такої ж “парії суспільства”, як він,— Соні Мармеладової.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати твір-мініатюру “Чи можна іноді порушувати моральні правила для досягнення загального щастя? (За бажанням учнів.)

Перечитати епізоди роману, пов’язані з двійниками Раскольникова — Лужиним і Свидригайловим.