Розробки уроків - Зарубіжна література 11 клас - Рівень стандарту - Коновалова М. В. 2019

Німецьке просвітництво та його вплив на розвиток Європи. Йоганн Вольфґанґ Ґете «Фауст». Історія створення трагедії «Фауст». Особливості композиції. Проблематика
Золоті сторінки далеких епох - Німеччина
І семестр

Мета — формувати компетентності:

■ предметні (розуміння основних засад мистецтва доби Просвітництва, зокрема німецького Просвітництва);

■ ключові (уміння вчитися: прагнення літературної обізнаності з метою саморозвитку; математичну: уміння виокремлювати головну та другорядну інформацію, складати схеми; комунікативну: навички ефективної роботи в парі й колективі; інформаційні: уміння самостійно опрацьовувати джерела інформації та виступати з повідомленнями; розвинені увагу й уміння слухати; загальнокультурну: прагнення збагатити свій світогляд).

Тип уроку: урок здобуття нових знань і формування на цій основі вмінь та навичок.

Обладнання: підручники; портрети Й. Ґ. Гердера, Ф. Шиллера, Ґ. Е. Лессінґа, братів Гумбольдт, Й. В. Ґете, І. Канта та інших відомих діячів німецького Просвітництва; роздавальний матеріал й мультимедійна презентація за темою уроку, медіазасоби.

Людина народжена вільною... Поки змушений коритися народ скоряється, він діє добре, але щойно, маючи змогу позбутися ярма, народ скидає його, він діє краще...

Ж.-Ж. Руссо

Перебіг уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Літературна вікторина «вгадай митця»

♦ За описом назвіть ім’я письменника.

1) Англійський просвітник, відомий радикальними поглядами, через які зазнав жорстокого осуду. найвідоміший його твір став улюбленим для багатьох поколінь, а герой цього роману довів, що людині до снаги здолати все, навіть цілковиту ізоляцію на безлюдному острові. (Даніель Дефо.)

2) Англійський просвітник, який відправляв свого героя то до країни ліліпутів, то до країни велетнів з однією метою: відтворити проблеми сучасної йому Англії. (Джонатан Свіфт.)

3) Відомий французький філософ, письменник-сентименталіст, музикант, автор відомого роману «Юлія, або Нова Елоїза». (Жан-Жак Руссо.)

4) Французький драматург, який створив безсмертний образ кмітливого й винахідливого Фіґаро. (Бомарше.)

5) Шотландський просвітник, народний поет, перу якого належить відомий вірш «Чесна бідність». (Роберт Бернс.)

6) Німецький просвітник, автор багатьох балад, одна з яких — розповідь про славного, гордого лицаря Делоржа, для якого гідність важливіша за особисті почуття. (Фрідріх Шиллер.)

7) Німецький просвітник, друг і однодумець Шиллера, автор багатьох балад, одна з яких — напівказкова розповідь про лісового короля. (Йоганн Вольфґанґ Ґете.)

8) Російський просвітник, син помора, який пішки з обозом прийшов до Москви, а наприкінці життя заснував Московський університет, який сьогодні має його ім’я. (Михайло Васильович Ломоносов.)

9) Видатний український просвітник, якому належать відомі слова: «Світ ловив мене, та не спіймав». (Григорій Савич Сковорода.)

2. Бліцопитування

♦ Що називають просвітництвом? (Просвітництво — ідейна течія, що ґрунтувалася на переконанні у вирішальній ролі розуму й науки в пізнанні «природного порядку» для людини та суспільства.)

♦ Назвіть історичні межі доби Просвітництва. (друга половина XVII — XVIII ст.)

♦ Що просвітники вважали причиною людських нещасть? (невігластво, релігійний фанатизм, феодально-абсолютистські порядки, відсутність політичних свобод та рівності громадян.)

♦ Назвіть Батьківщину Просвітництва. (Виникло в Англії, але найбільшого поширення набуло у Франції. період між 1715-м та 1789 р. називають добою просвітництва.)

♦ Схарактеризуйте Просвітництво як ідейний рух та літературну добу. (основа ідеології просвітництва — віра в перетворювальну силу людського розуму й освіти. Ідея «природної людини» — одна з провідних у просвітництві. художня література — засіб поширення просвітницьких ідей.)

♦ Назвіть представників доби Просвітництва та країни, у яких вони творили. (Дж. Свіфт, Даніель Дефо, Дж. Аддісон — Англія; Вольтер, Ж.-Ж. Руссо, Бомарше, Дідро — Франція; Лессінґ, Ґете, Шиллер — Німеччина; Фонвізін, Радищев, поети-декабристи — Росія; Сковорода — Україна.)

♦ Що вам відомо про особливості українського Просвітництва? (У першій чверті XVIII ст. в Україні утвердилися два напрями: науково-освітній (В. Н. Каразін) та етико-гуманістичний (його засади найповніше втілено у творчості Г. С. Сковороди).)

3. Інтерактивна вправа «Сенкан» (робота в парах)

♦ Складіть сенкан за темою «Просвітництво».

Очікуваний результат

Просвітництво

Освічене, толерантне.

Навчає, виховує, удосконалює

Людина може змінити все.

Розум.

III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Слово вчителя

— У XVIII ст. в Німеччині, як у решті європейських країн, розгорнувся просвітницький рух, але він відбувався у надзвичайно складних соціально-політичних умовах розвиток буржуазних відносин гальмували економічна відсталість та феодальна роздрібненість держави. Формально Німеччина була у складі Священної Римської імперії, державні інститути якої давно втратили свою життєздатність: 300 князівств та 50 імперських міст Німеччини становили маленькі монархії, що жили за власними законами. Невипадково Лессінґ назвав свою Батьківщину «ковдрою з клаптів». У кожному із князівств панувала патріархальна форма абсолютизму, що позбавляла третій стан (бюргерів і селян) будь-яких прав. До того ж Німеччина була віддаленою від центрів світової торгівлі, що значною мірою спричинило зубожіння країни Усе це визначило характер німецького Просвітництва.

Отже, історичні обставини зумовили специфічні особливості німецького Просвітництва. Якщо у Франції основне завдання просвітники вбачали в підготовці суспільства до буржуазної революції, то в економічно відсталій та політично роздробленій Німеччині про це поки що не могло бути й мови. Першочерговим завданням німецьких просвітителів поставала боротьба за національне об’єднання, розв’язана лише за правління канцлера Отто Бісмарка у другій половині XIX ст. Водночас німецьке Просвітництво добре прислужилося розвитку культури й літератури німецького народу. Саме митці цієї доби дали німецькому народові розуміння національної єдності, уклали в нього енергійні прагнення, упевненість у своїх силах. Особливість німецького (як і французького) Просвітництва полягала в тому, що її лідери були більш радикальними у художніх (особливо драматичних) творах та більш поміркованими у філософських і естетичних трактатах.

2. Робота з підручником

♦ Опрацюйте матеріал підручника за темою уроку, складіть схему «Періодизація творчості Й. В. Ґете».

Очікуваний результат

3. Інтерактивна вправа «Броунівський рух» (робота в групах)

♦ У складі 3 груп опрацюйте вміщений на картках матеріал: 1-ша група — «Історія створення трагедії «Фауст»»; 2-га — «Особливості композиції трагедії «Фауст»», 3-тя — «Трагедія «Фауст» у мистецтві». За принципам вправи «Броунівський рух» ознайомтеся зі здобутою інформацією решту однокласників найсуттєвіше занотуйте до зошитів

Зміст карток для опрацювання

1-ша група «Історія створення трагедії «Фауст»»

«Фауст» — найвище досягнення Ґете. Ще замолоду поет захопився середньовічною легендою про мага й чародія Фауста, якому в його нечестивих заняттях допомагав чорт, за що забрав потім душу Фауста до пекла свою душу герой мусив віддати в обмін на осягнення земної мудрості та істина, яку проповідували авторитети давнини та про яку йдеться у святих книгах, не задовольнила вченого. Для того щоб осягнути істину життя, Фауст прагне заглибитися в саме життя Образу Фауста драматург надав привабливих рис: ренесансну допитливість розуму, прагнення осмислення життя.

Поширений у літературі сюжет про вченого-мага Ґете поєднав з іншим, популярним сюжетом: палко закоханий юнак спокушає молоду, недосвідчену дівчину, вона вагітніє від нього, а він малодушно кидає її напризволяще Поет знайшов спосіб поєднати ці сюжети: Мефістофель (чорт) омолоджує вченого. Персонажами твору Ґете є Бог, чорт, людина, нечиста сила Однак тема виявилася складною для молодого поета, і він припинив працювати над рукописом Майже за 25 років потому Ґете повертається до роботи над трагедією, і «Фауст» стає головним змістом творчого життя митця.

2- га група «Особливості композиції трагедії «Фауст"»

Завершений твір містить «Присвяту», «Пролог у театрі», «Пролог на небі» та дві частини. Першу частину завершено 1806 р., другу — 1831-го.

Трагедія розпочинається двома прологами. Перший із них — «Пролог у театрі» — бесіда поета, актора й директора. Троє співрозмовників — це ніби три сторони особистості автора: поет мріє про високу мету; актор закликає сміливіше черпати сюжети із життя, щоб захопити серця людей; директор — діловий, практичний — тверезо оцінює дійсність, від розмов кличе до справи, до реального втілення на сцені високих поетичних задумів. Другий пролог — «Пролог на небі». У ньому беруть участь Бог, архангели Рафаїл, Михаїл, Гавриїл, згодом — Мефістофель. Цей пролог відкривається гімном могутній природі, одвічному руху й одвічній гармонії, гімном Сонцю та Землі, а завершується суперечкою Бога й Мефістофеля щодо сутності людини.

У першій частині твору змальовано історію кохання Фауста та юної городянки Марґарити (Ґретхен). Закохані цілком покладаються на природу. Для Фауста природа, кохання, щастя, Бог — нероздільні. Але природа не лише велична та прекрасна, вона суперечлива й таємнича. Щасливе та прекрасне кохання закінчується трагічно

Друга частина твору схожа на мандри дивовижними островами. Фауст, живучи вдруге, намагається осягнути нове й дивне для нього життя та взяти в ньому посильну участь Проживши друге життя, Фауст підбиває його підсумок. Він пересвідчився в найвищій цінності реального буття й діяльного життя людини та розуміє, що мусить передати істину, яку пізнав, нащадкам, тобто втілити її, побудувавши місто Фауст також зрозумів, що людину виправдовують висока мета, невтомна праця, активність душі та одвічна боротьба за життя й волю Фауст дістає на небі повне прощення.

3- тя група «Трагедія «Фауст» у мистецтві»

Трагедія Й. В. Ґете «Фауст» у сюжетній лінії «Марґарита — Фауст» близька до аналогічних драм в українській літературі — «Сердешної Оксани» Г. Квітки-Основ’яненка, «Катерини» Т. Шевченка.

Творчість німецького поета досліджувало багато літературознавців та письменників, із-поміж українських — І. Франко, В. Дорошенко, Л. Рудницький та ін.

Трагедію «Фауст» перекладали українською мовою 12 разів, зокрема М. Старицький, Д. Загул, М. Улезко, Т. Вернивода. Та лише після перекладання «Фауста» М. Лукашем українські читачі змогли скласти повне уявлення про геніальний твір Ґете.

У літературі ХХ ст. відомо приблизно 150 модифікацій фаустівського сюжету Багато мотивів, сюжетів із трагедії зустрічаємо у творах Дж Мілтона, Т. Шевченка, Т. Манна та ін. Чудові ілюстрації створили французький художник Е. Делакруа, російський М. Врубель, німецький Е. Берлах, американський Р. Кент та ін. «Фауст» Ґете неодноразово театралізували. Так, Ш. Ґуно створив оперу «Фауст», Ф. Шуберт — пісню «Ґретхен за прядкою», Р. Шуман — ораторію «Сцени з «Фауста»». За мотивами ґетевського «Фауста» писали музику Л. ван Бетховен, Г. Берліоз, М. Глінка, Р. Ваґнер, П. Чайковський, М. Мусоргський та ін.

До легенди про Фауста зверталися такі видатні кінорежисери, як Ф. В. Мурнау («Фауст»), Р. Клер («Краса диявола»), О. Сокуров («Фауст»).

4. Перевірка результатів роботи груп (запис до зошитів)

♦ Презентуйте занотоване вами під час роботи у групах за правилами вправи «Броунівський рух».

Очікуваний результат

1-ша група

Джерела трагедії «Фауст» Й. В. Ґете

• Народні легенди про лікаря, чарівника, чорнокнижника.

• Поширений сюжет: юнак спокушає юну дівчину та кидає її.

• Біблія, Книга Іова (легенда про праведника, якого спокушав сатана з дозволу Бога).

2- га група

Особливості композиції трагедії «Фауст» Й. В. Ґете

• Два прологи (зав’язка).

• Перша частина — 25 сцен (1806) — її не поділено на дії, що суперечить формі драматичного жанру

• Друга частина — 5 дій (1825-1831) — забагато для драматичного твору.

Висновок: несценічна п’єса.

3- тя група

Трагедія «Фауст» Й. В. Ґете у мистецтві

V. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

Вправа «Цитатна доріжка»

♦ Прочитайте вислови Й. В. Ґете. Дайте відповіді на запитання.

1) Бути людиною означає бути борцем. 2) Необхідно кимось бути, щоби щось створити 3) найбільшу радість можна відчути лише від великої праці 4) Працюйте, поки вам світить день. 5) Найголовніше — мати сильну волю, здібності і наполегливість, щоб довести все до кінця 6) Характер формується лише в боротьбі. 7) Немає нічого великого, окрім істини. Який я радий, що присвятив своє життя істині

♦ Що є темою цих висловлювань?

♦ Яким є ставлення Ґете до людини? Якою він бачить її?

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Бесіда

♦ Якими були умови розвитку Просвітництва в Німеччині?

♦ Що вразило вас в особистості Й. В. Ґете? Стисло схарактеризуйте його творчий шлях.

♦ Хто з українських учених досліджував творчість німецького митця?

♦ Назвіть джерела, з яких Ґете запозичив сюжет «Фауста».

♦ Що ви можете сказати про особливості композиції цього твору?

2. Узагальнювальне слово вчителя

— Як людина доби Просвітництва, Ґете вбачав сенс свого життя в удосконаленні здібностей, якими обдарувала його природа, а також у тому, щоб поділитися своїми духовними відкриттями з людством

3. Оцінювання результатів роботи учнів на уроці

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати трагедію Й. В. Ґете «Фауст» (обов’язково — І частину та завершення ІІ частини); скласти схему сюжетної лінії твору; повторити значення термінів трагедія, драма.