Чехов. Чехов і Україна. Оповідання «Хамелеон». Викриття пристосуванства, підлабузництва в оповіданні. Підтекст. Символічність назви

Чехов. Чехов і Україна. Оповідання «Хамелеон». Викриття пристосуванства, підлабузництва в оповіданні. Підтекст. Символічність назви

Зарубіжна література 6 клас ІІ семестр розробки уроків

Мета: ознайомити учнів зі змістом оповідання А. П. Чехова «Хамелеон», вчити учнів визначати художні деталі і пояснювати їхні функції у прозі Чехова, розкрити у творі висміювання підлабузництва, чиношанування, підлабузництва, вчити аналізувати текст; розвивати навички виразного читання, виховувати зацікавлених і уважних читачів.

Обладнання: портрет А. П. Чехова, виставка різних видань його творів.

Хід уроку

I. Оголошення теми та мети уроку.

(Скориставшись прийомом «Незакінчене речення», учні висловлюють свої побажання, щодо уроку)

II. Створення емоційного настрою на уроці.

Звернімося в «Банк позитивних емоцій» і візьмемо в позику хороший настрій. Побажайте один одному хорошого настрою.

III. Робота над новою темою.

Учитель. «Я ненавиджу обман і насилля в усіх їхніх проявах... Моя святая святих — це здоров’‎я, розум, талант, натхнення, любов і свобода від насилля та брехні»,— так писав видатний російський письменник антон Павлович чехов у листі своєму другові та однодумцеві. і це була його життєва програма — боротися щирим, із гумором, інколи насмішкуватим, а то і їдким художнім словом проти вад людей: рабської покори, пристосуванства, підлабузництва, користолюбства, жорстокості. чудові, глибокі чеховські оповідання давно ввійшли до скарбниці не лише російської, а й світової літератури. Сьогодні ми познайомимося з одним із них.

• Презентація портрета письменника.

• Бесіда за запитаннями.

— Чи бачили ви раніше портрет цієї людини ?

— Які враження справляє на вас обличчя письменника?

— Які риси характеру письменника передає портрет?

• Розповідь учителя про життєвий та творчий шлях А. П. Чехова.

Майбутній письменник Антон Чехов народився 1860 року в Таганрозі. Батько і дід його були кріпаками села Вільхуватка Воронезької губернії. Дід Чехова, Єгор Михайлович, ціною напруженої праці зібрав три з половиною тисячі рублів і до 1841 року викупив усю сім’‎ю з кріпацтва. а батько, Павло Єгорович, будучи вже вільною людиною, вибився в люди й завів у Таганрозі власну торгову справу, невеликий магазин з торгівлі «колоніальними товарами». Але найбільше він захоплювався церковним співом, навіть керував церковним хором, грав на скрипці, непогано писав фарбами. До цих пір ще збереглося кілька ікон, які він написав власноруч. Обстановка в родині була традиційно-патріархальною: діти виховувалися суворо, часто застосовувалися і тілесні покарання, ледарювати нікому не дозволялося. Крім навчання у гімназії, синам доводилося іноді заміщати батька в крамниці, звісно, на шкоду заняттям. але обтяжливе сидіння «в лавці» не минуло для Чехова безслідно: воно дало йому, за словами І. Буніна, «раннє знання людей, зробило його дорослішим, бо крамниця батька була клубом таганрозьких обивателів, навколишніх мужиків і афонських ченців».

Вечорами співали хором. Батько чудово грав на скрипці, співав, Маша акомпанувала на фортепіано, загалом, влаштовувалися цілі музичні сімейні концерти.

Мати — Євгенія Яківна, прекрасна господиня, дуже турботлива й любляча, жила виключно життям дітей і чоловіка. Але дуже любила театр, хоч і відвідувала його нечасто. У ранній молодості її було віддано в таганрозький приватний пансіон шляхетних дівчат, де вона навчалася гарних манер, танців та співу. Євгенія Яківна приділяла значну увагу формуванню характерів своїх дітей, виховуючи в них чуйність, повагу та співчуття до слабких, пригноблених, любов до природи й світу. Антон Павлович Чехов згодом говорив, що «талант у нас, дітей, із боку батька, а душа — по материнській лінії».

Усі діти Чехових були обдарованими, високоосвіченими людьми: Олександр — літератор, лінгвіст; Микола — художник; Михайло — письменник, юрист; Іван — учитель (відомий московський педагог); Марія — художниця-пейзажистка.1876 року сім’‎я Чехових переїхала до Москви — батько розорився й змушений був переховуватися від кредиторів. Антон один залишається вдома, продовжуючи навчання в гімназії й заробляючи на життя репетиторством. через три роки юнак теж приїжджає до Москви й продовжує навчання на медичному факультеті Московського університету.

1880 року в журналі «Стрекоза» з’‎являється його перший друкований твір. Відтоді починається активна літературна діяльність Антона Павловича Чехова. Він співпрацює з журналами «Глядач», «Будильник», «Осколки» та ін. Пише переважно у жанрі короткої розповіді, гуморески, сценки, підписуючись псевдонімами — Антоша Чехонте, Г. Балдасов, Брат мого брата, Грач, Гайка № 6 та ін. Літературні заробітки Антона часто виявляються єдиною підмогою в сім’‎ї, де він незабаром стає головою великої родини. 1884 року вийшла друком книжка театральних оповідань Чехова «Казки Мельпомени».

Після навчання в університеті Чехов починає практику повітового лікаря на Воскресенці (тепер — місто Істра). З’‎являються такі оповідання, як «Втікач», «Хірургія». Потім Чехов працює у Звенигороду тимчасово завідуючи лікарнею. З весни 1885 року сім’‎я Чехових приїжджає в садибу Бабкіно до своїх добрих знайомих, надовго залишається там. Це найкраще сприяло творчості Антона Павловича — прекрасна природа, розмови про музику, мистецтво, літературу, дружба з художником Левітаном. Через рік сім’‎я Чехових поселяється в Луці, біля Сум Харківської губернії, на дачі поміщиків Линтваревих. Чехов потребував нових місць і нових сюжетів, а також зміцнення здоров’‎я. Хоч хвороба все частіше давала про себе знати, а в сім’‎ї траплялися негаразди, проте письменник за своєю вдачею був веселою і життєрадісною людиною. Він щиро прив’‎язаний до своєї родини, любив сестру і братів, в його житті було місце й коханню. Антон Павлович із роками і з досвідом ставав більш вимогливим до себе. Тепер він не прагне того, щоб відразу опублікувати свій твір, і довго працює над кожним новим оповіданням. Через рік за рішенням академії наук письменник отримує Пушкінську премію за третю збірку оповідань «У сутінках». незважаючи на дедалі більшу популярність, літературний успіх, Чехов незадоволений собою, він прагне не слави, а діяльності. 1890 року Чехов вирушає до Сибіру, щоб потім відвідати острів Сахалін — місце заслання засуджених на каторгу. Життя у Москві після цієї подорожі здається Чехову нецікавим, і він вирушає до Петербургу, щоб зустрітися із видавцем Суворіним. Вони вирішують разом їхати у Західну Європу й відвідують Відень, Болонью, Венецію. У 1891-1892 роках на Поволжі через неврожай і посуху стався сильний голод. Чехов організував збір пожертв на користь голодуючих нижегородської та Воронезької губерній, сам двічі виїжджав туди. Незабаром Чехов купує маєток у Меліхово. Давня мрія жити в селі здійснилася. Меліхівський період — це натхненна літературна праця Чехова й активна медична практика, це величезна громадська діяльність письменника. Під час холерної епідемії Чехов працює земським лікарем, обслуговує 25 сіл. Відкриває на власні кошти в Меліхові медичний пункт, приймаючи безліч хворих та забезпечуючи їх ліками. У Меліхові та його околицях Чехов будує три школи для селянських дітей, дзвіницю й пожежний сарай, бере участь у прокладанні шосейної дороги на лопасню, клопоче, щоб на місцевій залізничної станції стали зупинятися швидкі потяги та там-таки домагається відкриття пошти й телеграфу. а ще організовує посадку тисячі вишневих дерев, засаджує голі лісові ділянки модринами, в’‎язами, кленами, соснами і дубами. У Меліхові Чехову приходить ідея створення громадської бібліотеки в рідному Таганрозі. Письменник жертвує туди більше двох тисяч томів власних книжок, серед яких багато унікальних видань із автографами музейної цінності. Згодом чехов постійно відсилає до бібліотеки куповані ним книжки, причому у великих кількостях.

За станом здоров’‎я письменник потребував теплого клімату, тому переїхав до Криму, під Ялту. Починається активна громадська діяльність письменника: його обирають до опікунської ради жіночої гімназії, він жертвує 500 рублів для будівництва школи в Мухолатці, клопочеться про побудову першої біологічної станції. У Ялті, уже сам тяжко хворий, працює у відділі опіки про приїжджих хворих. Навесні 1900 року до Криму приїжджає на гастролі Московський Художній театр. Саме тоді Чехов знайомиться зі своєю майбутньою дружиною, артисткою Ольгою Кніппер. Із успіхом ідуть п’‎єси Чехова в театрах, письменник активно листується з друзями, продовжує писати. Та здоров’‎я все погіршується, не допомагає й лікування за кордоном. 1904 року видатний митець іде з життя.

Життя і творчість Чехова тісно пов’‎язані з Україною. Навесні 1887 року він подорожував Донеччиною, 1888-1889 років провів літо поблизу Сум, відвідав гоголівські місця Харківської та Полтавської губерній. Люди і природа України зображені у повісті «Степ» і низці оповідань. Саме українські враження спонукали Чехова обрати місцем дії «Вишневого саду» Україну і дати драмі таку назву. Ще за життя письменника з’‎явилися переклади його творів українською мовою у львівському часописі «літературно-науковий вісник», редагованому і. Франком і М. Грушевським.

Музеї Чехова відкрито в Ялті та Сумах. «Україна дорога і близька моєму серцю. Я люблю її літературу, музику і прекрасну пісню, сповнену чарівної мелодії. Я люблю український народ, який дав світові такого титана, як Тарас Шевченко»,— писав А. Чехов. Батько письменника свого часу жив у селі Вовча Балка на Харківщині. Бабуся письменника, в якої він часто гостював, розмовляла українською мовою. «Що за місця! я просто зачарований! Крім природи, ніщо так не вражає в Україні, як народне здоров’‎я, високий ступінь розвитку селянина, котрий і розумний, і музикальний, і тверезий, і моральний, і завжди веселий»,— записав Чехов після подорожі по гоголівських місцях Полтавщини. В планах письменника було оселитися в Україні. Антон Чехов писав: «У моїх жилах тече українська кров».

(ЛК) Доробок А. Чехова постійно привертав увагу кінематографістів (фільми: «Шведський сірник», «Дядя Ваня», «Три сестри», «Дама з собачкою», «Очі чорні» та ін.). В Україні за творами А. Чехова знято фільми: «Шведський сірник» (1922), «Будинок з мезоніном» (1960), «Володя великий і Володя маленький», «Тепер ось прослався, сине людський» (1990) та ін. На честь письменника астероїд 2369 названо «Чехов».

• Робота з підручником. опрацювання статті підручника про письменника, доповнення розповіді вчителя - С. 106

• Гронування.

• Словникова робота:

Хамелеон — ящірка, яка надзвичайно легко змінює своє забарвлення, пристосовуючись до змін довкілля: на траві вона зелена, на піску — жовта, на камінні — сіра.

(Повідомлення учнів про хамелеона).

Хамелеон - ящірка, яка здатна змінювати забарвлення шкіри при роздратуванні, страху, зміні кольору навколишнього середовища. Назва "хамелеон" походить від імені міфічної істоти, що змінює свою зовнішність. Більш цікаву тварини, ніж хамелеон, важко собі уявити. Ящірка, сильно схожа на маленького дракона, некваплива в рухах. Але найцікавіше - ящірка здатна швидко і невимушено змінювати колір тіла, часом фарбуючи його в складні різнокольорові візерунки, стаючи схожим на папугу. Тривалий час вважалося, що таке пристосування до навколишнього середовища використовується хамелеоном тільки для маскування від ворогів і на полюванні. Але останні дослідження показали, що основна причина зміни забарвлення - страх, гнів, втома, голод, спрага. До акваріума, де знаходився хамелеон, підносили різнокольорові аркуші паперу, таким чином намагалися примусити його змінити колір, але він залишався незворушний. Та тільки до акваріуму піднесли змію - і хамелеон вмить змінив своє забарвлення.

Слово вчителя. На сьогоднішньому уроці ми з’‎ясуємо переносне значення слова «хамелеон» та дамо відповідь на проблемне питання «Від яких хвороб лікує суспільство Чехов-письменник?»

Виразне читання оповідання А. Чехова «Хамелеон» - С.108

Робота з текстом.

- Які епізоди вам найбільше сподобалися?

- Чи було щось незрозуміле, коли читали твір?

Словесне малювання: «Що я побачив на базарній площі?»

Створення асоціативної павутинки до слова «поліцейський». Якими якостями характеру має бути наділений поліцейський, щоб відповідати посаді, яку займає. Створіть асоціативний ланцюжок до слова «поліцейський»

Бесіда.

- Знайдіть в тексті деталі, які характеризують Очумєлова і Єлдиріна - представників влади.

- Яка пора року зображена в оповіданні?

- Як ви думаєте, чому Очумєлов в шинелі?

- На що вказують деталі «конфіскований аґрус» та «з клуночком в руці».

- Яка подія порушила сонну тишу базарної площі?

Робота з ілюстрацією М. М. Вишеславського.

- Якому фрагменту тексту відповідає ілюстрація?

- Чи співпадають ваші уявлення з зображенням на ілюстрації?

- Як художнику вдалося передати літній спекотний день?

Бесіда.

- У чому суть конфлікту, покладеного в історію?

- Знайдіть опис винуватця скандалу - маленького собачати. («В центре толпы, растопырив передние лапы и дрожа всем телом, сидит сам виновник скандала — белый борзой щенок с острой мордой и желтым пятном на спине. В слезящихся глазах у него выражение тоски и ужаса».)

- Яке враження справляє на читачів цей опис? Які почуття викликає? (Щенок маленький, жалкий, испуганный, вызывает чувство жалости, непонимание, как могло безобидное животное создать столько шума вокруг себя.)

- Чому Хрюкін вимагає компенсації за нанесену травму? (Пострадавший объясняет это тем, что у него, ювелира, тонкая работа, и теперь он не сможет ее выполнять.)

Учитель. Очумєлову потрібно розібратись у тому, що відбулося. Прослідкуємо «шлях» поліцейського до істини.

- Скільки разів змінює свою думку Очумєлов? Чому це відбувається? (Мнение меняется в зависимости от того, кому, по мнению полицейского надзирателя, принадлежит собака.)

- Згадайте, хто така Феміда? З яким символом її зображують і чому? (С весами, на которых взвешивают все «за» и «против» для принятия справедливого решения.)

- Ставлення Очумєлова до собаки у процесі вияснення обставин події змінюється декілька разів. Давайте прослідкуємо, які слова використовує поліцейський при цьому

Фізкультхвилинка. Ви добре працювали, заслуговуєте на відпочинок. Поверніться один до одного і зобразіть грізного поліцейського, та вираз обличчя людини, яку вкусив собака. (слайд 12)

Бесіда

- Чому міняє свою думку головний герой?

- В літературі часто використовується прийом «промовисті прізвища». Що на вашу думку може сказати прізвище Очумєлов?

(Чумний - 1. Який утратив здатність нормально мислити; очманілий. 2. Той, що знаходиться за межами здорового глузду.)

Створення асоціативного ланцюжка до слова Очумєлов. Порівняйте з асоціативним ланцюжком до слова «поліцейський». Чи відповідає Очумєлов вашим уявленням про представника закону? Доведіть свою думку.

IV. Етап рефлексії.

- «Чому автор назвав оповідання «Хамелеон»? Запишіть самостійно переносне значення цього слова.

Дайте відповідь на проблемне питання:

- Від яких хвороб лікує суспільство Чехов-письменник?

V. Домашнє завдання.

Очумєлов повинен був винести справедливе рішення. Зробив він це? (Ні, його більше цікавило, як б не засмутити генерала, який знаходиться на соціальних сходах вище, ніж він сам.) Правда так і не була знайдена. Уявіть собі, що вам потрібно розслідувати цю справу і виявити, хто правий, а хто винен.

С. 112-114 - виразно читати за ролями.

Можлива відповідь

Уважно вивчивши всі обставини справи, можна припустити, що Хрюкин, золотих справ майстер, будучи п'яним тикав цуценяті в ніс цигарку (що підтверджується очевидцями). Щеня в відповідь вкусив кривдника за палець. Це не завдало б істотної шкоди іншій людині, але, з огляду на професію потерпілого, можна зрозуміти його обурення. Вимоги Хрюкина про матеріальну компенсацію безпідставні, так як саме він сам є причиною конфлікту.

Рішення: Хрюкина за жорстоке поводження з тваринами оштрафувати, собаку повернути господарям.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.