Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Література середніх віків як відображення середньовічної картини світу. Загальна характеристика. Теоцентризм, універсалізм, традиційність мислення. Символічність художньої форми

Середньовічна культура і література виникли на перетині трьох важливих факторів: християнства, античної культури та культури варварських народів.

Традиції народної культури принесли з собою варварські племена, що завоювали Західну Римську Імперію у V столітті. По-перше вони володіли розвиненою поезією: трудові, обрядові пісні, календарні колективні свята, що супроводжувалися хоровими піснями, містичні дійства. Досліджуючи такі фольклорні пісні, академік А. Н. Веселовський висунув теорію первісного (хорового) синкретизму, ця теорія являє собою думку про те, що у народній культурі елементи лірики, епосу та драми існують у суцільній, ще не розділеній єдності.

По-друге, на підставі міфологічних сюжетів і мотивів германо-скандинавських народів формується героїчний архаїчний епос Раннього Середньовіччя, який зберігся лише на територіях Північної Європи. Це англосаксонський, давньоскандинавский і кельтський епос

Середньовічна культура і література формується також під впливом античної культури. Найвпливовішим аспектом, звичайно, є латинська мова, яка довгі століття Середньовіччя залишалася мовою писемності. На базі латини у Зрілому Середньовіччі формуються національні мови Західної Європи.

Теоцентризм. Тео - Бог, спрямованість до бога. В основі всієї системи цінностей лежить релігійна ідея. Вся Епоха Середніх Віків була сформована християнством. Християнство виникає в 1 столітті й незабаром витісняє язичество, має тотальний вплив на все духовне життя людей. Християнство займає монопольне положення, вся ціннісна шкала людини визначається релігією - всі сторони життя. Християнство приносить нові уявлення про час - лінійний час, рух від створення світу до його загибелі, Страшного Суду. В античності було циклічне уявлення про час, світ уявлявся вічним. З'являються есхатологічні мотиви. Есхатологія — вчення про кінець світу.

Середньовіччя

Католицька церква — могутня організація, яка розповсюджувала свою владу, охоплюючи все більші території, спираючись з ІХ століття на владу світську. Християнське віровчення, а разом із ним християнський міф, поступово витісняло поганські вірування, язичницькі міфології. Отже, картина світу середньовічної людини обумовлювалась християнською доктриною. Простір, згідно християнству, у вертикальній площині поділявся на світ горній — Рай, Землю та світ підземний — Ад (у ХІІ ст. у католицтві з’являється ще одна область — Чистилище)