Зарубіжна література 10 клас - плани-конспекти уроків - 2017 рік

Зарубіжна література 10 клас - плани-конспекти уроків - 2017 рік

ПЕРЕДМОВА

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. 10 КЛАС,АКАДЕМІЧНИЙ РІВЕНЬ

ДОБА ВІДРОДЖЕННЯ. ДОБА ПРОСВІТНИЦТВА

УРОК № 1. ДАНТЕ - ВИДАТНИЙ ПОЕТ І МИСЛИТЕЛЬ ІТАЛІЇ. ПОЕМА «БОЖЕСТВЕННА КОМЕДІЯ» — ФІЛОСОФСЬКО-ХУДОЖНІЙ СИНТЕЗ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ КУЛЬТУРИ

УРОК № 2. ДАНТЕ. «БОЖЕСТВЕННА КОМЕДІЯ» ПОДОРОЖ ДО ПЕКЛА

УРОК № 3. ДАНТЕ «БОЖЕСТВЕННА КОМЕДІЯ ». «РАЙ: ЛЮБОВ, ЩО ВОДИТЬ СОНЦЕ Й ЗОРНІ СТЕЛІ»

УРОК № 4. В. ШЕКСПІР — ГЕНІАЛЬНИЙ АНГЛІЙСЬКИЙ ДРАМАТУРГ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ. ТРАГЕДІЯ В. ШЕКСПІРА «ГАМЛЕТ». ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ТРАГЕДІЇ

УРОК № 5. В. ШЕКСПІР «ГАМЛЕТ». «БУТИ ЧИ НЕ БУТИ?». ФІЛОСОФСЬКА ПРОБЛЕМАТИКА ТРАГЕДІЇ

УРОК № 6. В. ШЕКСПІР. ГАМЛЕТ — ВІЧНИЙ ОБРАЗ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ. ТРАГІЧНИЙ ФІНАЛ П'ЄСИ «ГАМЛЕТ»

УРОК № 7. КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1. ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ. ТВОРЧІСТЬ ДАНТЕ, В. ШЕКСПІРА

УРОК № 8. Й. В. ҐЕТЕ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. ТРАГЕДІЯ «ФАУСТ». ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ, КОМПОЗИЦІЯ ТА ПРОБЛЕМАТИКА

УРОК № 9. Й. В. ҐЕТЕ «ФАУСТ». У ПОШУКАХ СЕНСУ БУТТЯ І ПРИЗНАЧЕННЯ ЛЮДИНИ. ОБРАЗ ФАУСТА ЯК УТІЛЕННЯ ДИНАМІЗМУ НОВОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

УРОК № 10. Й. В. ҐЕТЕ «ФАУСТ». ВІЧНА РОБОТА ДОБРА ТА ЗЛА - РУШІЙ ПРОГРЕСУ

УРОК № 11. Й. В. ҐЕТЕ «ФАУСТ». ОПОЗИЦІЯ ФАУСТ - МЕФІСТОФЕЛЬ, ДІАЛЕКТИЧНЕ РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ ДОБРА І ЗЛА. ТРАГІЧНЕ КОХАННЯ ФАУСТА І МАРГАРИТИ

УРОК № 12. РОЗВИТОК ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. Й. В. ҐЕТЕ «ФАУСТ». ОБРАЗ ФАУСТА В ЛІТЕРАТУРІ, МУЗИЦІ, МАЛЯРСТВІ

УРОК № 13. ОСОБЛИВОСТІ РОМАНТИЗМУ ЯК ХУДОЖНЬОГО НАПРЯМУ, ЙОГО ЕСТЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ. СПЕЦИФІКА РОМАНТИЧНОГО СВІТОСПРИЙНЯТТЯ

УРОК № 14. ЕРНСТ ТЕОДОР АМАДЕЙ ГОФМАН — БАГАТОГРАННИЙ МИТЕЦЬ-РОМАНТИК. «КРИХІТКА ЦАХЕС НА ПРІЗВИСЬКО ЦИННОБЕР» — ШЕДЕВР РОМАНТИЧНОЇ КАЗКИ-НОВЕЛИ

УРОК № 15. «КРИХІТКА ЦАХЕС НА ПРІЗВИСЬКО ЦІННОБЕР». СПЕЦИФІКА РОМАНТИЗМУ ГОФМАНА: ПЕРЕПЛЕТЕННЯ РЕАЛЬНОСТІ ТА НЕСТРИМНОЇ ФАНТАЗІЇЇ, КОНТРАСТ ВИСОКОГО, ПРЕКРАСНОГО І ЗАЗЕМЛЕНО-БУДЕННОГО, ПОТВОРНОГО

УРОК № 16. САТИРИКО-МЕТАФОРИЧНИЙ ЗМІСТ ТВОРУ Е. ГОФМАНА «КРИХІТКА ЦАХЕС НА ПРІЗВИСЬКО ЦИННОБЕР». ІРОНІЯ ТА ГРОТЕСК У ТВОРІ ЯК ВАЖЛИВА ОЗНАКА ІНДИВІДУАЛЬНОГО СТИЛЮ ГОФМАНА

УРОК № 17. РОЗВИТОК ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. ТВІР-РОЗДУМ ЗА КАЗКОЮ-НОВЕЛОЮ Е. Т. А. ГОФМАНА «КРИХІТКА ЦАХЕС НА ПРІЗВИСЬКО ЦИННОБЕР»

УРОК № 18. ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ. Е. Т. А. ГОФМАН «ЗОЛОТИЙ ГОРНЕЦЬ»

УРОК № 19. КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 2. ЛІТЕРАТУРА ДОБИ ПРОСВІТНИЦТВА ТА ДОБИ РОМАНТИЗМУ. ТВОРЧІСТЬ Й. В. ҐЕТЕ ТА Е. Т. А. ГОФМАНА

ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ

УРОК № 20. РЕАЛІЗМ ЯК НАПРЯМ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ. РОЗКВІТ РЕАЛІСТИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ЙОГО ЗВ'ЯЗОК ІЗ РОЗВИТКОМ ПРИРОДНИЧИХ НАУК

УРОК № 21. СТЕНДАЛЬ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ПИСЬМЕННИКА. СИНТЕЗ РОМАНТИЗМУ Й РЕАЛІЗМУ В ЙОГО ТВОРЧОСТІ. НОВЕЛА «ВАНІНА ВАНІНІ». ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ. СЮЖЕТ. КОМПОЗИЦІЯ ТВОРУ. ІСТОРИРИЧНА ОСНОВА ТВОРУ

УРОК № 22. СТЕНДАЛЬ. НОВЕЛА «ВАНІНА ВАНІНІ». СУПЕРЕЧЛИВІСТЬ ХАРАКТЕРІВ ГЕРОЇВ, ТЕМИ ЧЕСТІ І ЗРАДИ, ВІРНОСТІ ОБРАНОМУ ШЛЯХУ

УРОК № 23. М. В. ГОГОЛЬ. ПОЕМА «МЕРТВІ ДУШІ»: ЗАДУМ, ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ, ОСОБЛИВОСТІ ЖАНРУ І КОМПОЗИЦІЇ, СЕНС НАЗВИ

УРОК № 24. М. В. ГОГОЛЬ «МЕРТВІ ДУШІ». СИСТЕМА ОБРАЗІВ ПОЕМИ: ОБРАЗИ ПОМІЩИКІВ (МАНІЛОВ, КОРОБОЧКА)

УРОК № 25. М. В. ГОГОЛЬ «МЕРТВІ ДУШІ». ОБРАЗИ ПОМІЩИКІВ (НОЗДРЬОВ, СОБАКЕВИЧ, ПЛЮШКІН)

УРОК № 26. М. В. ГОГОЛЬ «МЕРТВІ ДУШІ». ОБРАЗИ ЧИНОВНИКІВ ГУБЕРНСЬКОГО МІСТА

УРОК № 27. М. В. ГОГОЛЬ «МЕРТВІ ДУШІ». ЧИЧИКОВ ЯК НОВИЙ ГЕРОЙ ЕПОХИ І ЯК АНТИГЕРОЙ

УРОК № 28. КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 3. ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ. ТВОРЧІСТЬ СТЕНДАЛЯ, М. В. ГОГОЛЯ

УРОК № 29. Ф. М. ДОСТОЄВСЬКИЙ. ТВОРЧІСТЬ Ф. М. ДОСТОЄВСЬКОГО ЯК ОДНА З ВЕРШИН РОСІЙСЬКОЇ ТА ВСЕСВІТНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ. ФІЛОСОФСЬКІ, ЕТИЧНІ Й ЕСТЕТИЧНІ ПОГЛЯДИ ПИСЬМЕННИКА ТА ЇХ УТІЛЕННЯ В ХУДОЖНІХ ТВОРАХ

УРОК № 30. РОМАН Ф. М. ДОСТОЄВСЬКОГО «ЗЛОЧИН І КАРА» ЯК УТІЛЕННЯ НОВОГО ПОЛІФОНІЧНОГО ТИПУ ХУДОЖНЬОГО МИСЛЕННЯ, ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ, ЖАНР, ОСОБЛИВОСТІ КОМПОЗИЦІЇ

УРОК № 31. Ф. М. ДОСТОЄВСЬКИЙ «ЗЛОЧИН І КАРА». «МАЛЕНЬКІ ЛЮДИ» В РОМАНІ

УРОК № 32. Ф. М. ДОСТОЄВСЬКИЙ «ЗЛОЧИН І КАРА». СОЦІАЛЬНІ ТА ФІЛОСОФСЬКІ ВИТОКИ БУНТУ РАСКОЛЬНИКОВА

УРОК № 33. СИСТЕМА ОБРАЗІВ РОМАНУ Ф. М. ДОСТОЄВСЬКОГО «ЗЛОЧИН І КАРА». РОЗКРИТТЯ СКЛАДНОСТІ ДУХОВНОГО СВІТУ ЛЮДИНИ. ДВІЙНИКИ РАСКОЛЬНИКОВА - ЛУЖИН І СВИДРИГАЙЛОВ, ЇХНЯ РОЛЬ У РОМАНІ

УРОК № 34. Ф. М. ДОСТОЄВСЬКИЙ «ЗЛОЧИН І КАРА». СИМВОЛІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОБРАЗУ СОНІ МАРМЕЛАДОВОЇ. ПОЛІФОНІЗМ РОМАНУ ДОСТОЄВСЬКОГО

УРОК № 35. РОЗВИТОК ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. КОНТРОЛЬНИЙ ТВІР-РОЗДУМ ЗА РОМАНОМ Ф. М. ДОСТОЄВСЬКОГО «ЗЛОЧИН І КАРА»

УРОК № 36. Л. М. ТОЛСТОЙ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ПИСЬМЕННИКА. ТВОРЧІСТЬ Л. М. ТОЛСТОГО ЯК ЯВИЩЕ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ. ДУХОВНІ Й ТВОРЧІ ШУКАННЯ ТА ЗДОБУТКИ ПИСЬМЕННИКА

УРОК № 37. Л. М. ТОЛСТОЙ «ХАДЖІ-МУРАТ». ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ПОВІСТІ. СИСТЕМА ОБРАЗІВ

УРОК № 38. А. П. ЧЕХОВ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ПИСЬМЕННИКА. ТВОРЧІСТЬ АНТОНА ЧЕХОВА ЯК ЯВИЩЕ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ. ОПОВІДАННЯ «АГРУС»

УРОК № 39. А. П. ЧЕХОВ. «СКРИПКА РОТШИЛЬДА», «ПАНІ З ПЕСИКОМ»

УРОКИ № 40-41. А. П. ЧЕХОВ «ВИШНЕВИЙ САД». ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ. СИСТЕМА ОБРАЗІВ. ПРОБЛЕМАТИКА. СТАРІ Й НОВІ ВЛАСНИКИ ВИШНЕВОГО САДУ

УРОК № 42. КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 4. ТВОРЧІСТЬ Ф М. ДОСТОЄВСЬКОГО, Л. М. ТОЛСТОГО, А. П. ЧЕХОВА

УРОК № 43. ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ. І. С. ТУРГЕНЄВ. «АСЯ»

ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ — ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ.

УРОК № 44. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОВІДНИХ ШЛЯХІВ РОЗВИТКУ ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ ХІХ СТ. СВІТОГЛЯДНО-ЕСТЕТИЧНІ ЗРУШЕННЯ В МИСТЕЦТВІ ТА ЛІТЕРАТУРІ. ПОНЯТТЯ ПРО ДЕКАДАНС

УРОК № 45. ВОЛТ ВІТМЕН. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ПИСЬМЕННИКА. ВІТМЕН — АМЕРИКАНСЬКИЙ ПОЕТ-НОВАТОР. ЗБІРКА «ЛИСТЯ ТРАВИ», ЇЇ ПРОВІДНІ ТЕМИ Й МОТИВИ

УРОК № 46. ВОЛТ ВІТМЕН. ЗВЕРНЕННЯ ДО ВІЛЬНОГО ВІРША (ВЕРЛІБРУ). «ПІСНЯ ПРО СЕБЕ»

УРОК № 47. ШАРЛЬ БОДЛЕР. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ПИСЬМЕННИКА. Ш. БОДЛЕР — ПІЗНІЙ РОМАНТИК І ОДИН ІЗ ЗАЧИНАТЕЛІВ СИМВОЛІЗМУ. СВІТОГЛЯД Й ЕСТЕТИЧНІ ПОГЛЯДИ БОДЛЕРА. ЗБІРКА «КВІТИ ЗЛА». ПРОТИСТАВЛЕННЯ ДІЙСНОСТІ Й ІДЕАЛУ ЯК СЕМАНТИКО-ОБРАЗНА ВІСЬ ЗБІРКИ. ТРАДИЦІЙНІСТЬ І СВОЄРІДНІСТЬ РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ «ПОЕТ І НАТОВП» У ПОЕЗІЇ «АЛЬБАТРОС»

УРОК № 48. ШАРЛЬ БОДЛЕР. «ВІДПОВІДНОСТІ», «ВЕЧОРОВА ГАРМОНІЯ». ФІЛІГРАННІСТЬ ПОЕТИЧНОЇ ТЕХНІКИ, ФОРМАЛЬНА ДОВЕРШЕНІСТЬ І СУГЕСТИВНІСТЬ ВІРША «ВЕЧОРОВА ГАРМОНІЯ». ТЛУМАЧЕННЯ ПРЕДМЕТНИХ ОБРАЗІВ ЯК «ВИДИМИХ ЗНАКІВ» ІДЕЙ, ПОЧУТТІВ, ДУШЕВНИХ СТАНІВ («ВІДПОВІДНОСТІ»)

УРОК № 49. ІЗ ПОЕЗІЇЇ ФРАНЦУЗЬКОГО СИМВОЛІЗМУ. СИМВОЛІЗМ ЯК ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ ОСТАННЬОХ ТРЕТИНИ XIX — ПОЧАТКУ XX СТ. ОСНОВНІ ЕСТЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ ТА ПОЕТИЧНЕ НОВАТОРСТВО СИМВОЛІСТІВ

УРОК № 50. ПОЛЬ ВЕРЛЕН «ПОЕТИЧНЕ МИСТЕЦТВО», «ОСІННЯ ПІСНЯ»

УРОК № 51. АРТЮР РЕМБО «ГОЛОСІВКИ», «МОЯ ЦИГАНЕРІЯ»

УРОК № 52. Ф. І. ТЮТЧЕВ «ІЩЕ ГОРИТЬ В ДУШІ БАЖАННЯ...», DE «SILENTIUM»

УРОК № 53. А. А. ФЕТ «Я ПРИЙШОВ ДО ТЕБЕ, МИЛА...», «ШЕПІТ, НІЖНИЙ ЗВУК ЗІТХАННЯ...»

УРОК № 54. КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 5. ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ — ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ.

УРОК № 55. БЕЛЬГІЙСЬКИЙ ШЕКСПІР. МОРІС МЕТЕРЛІНК — БАТЬКО СИМВОЛІСТСЬКОЇ ДРАМИ. ПОНЯТТЯ ПРО ДРАМУ-ФЕЄРІЮ

УРОК № 56. МОРІС МЕТЕРЛІНК. ПОНЯТТЯ ПРО ДРАМУ-ФЕЄРІЮ. «СИНІЙ ПТАХ». ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ. СЮЖЕТ. КОМПОЗИЦІЯ ТВОРУ. ОБРАЗИ-СИМВОЛИ ТА ПЕРСОНАЖІ П'ЄСИ

УРОК № 57. МОРІС МЕТЕРЛІНК. «СИНІЙ ПТАХ» — СВІТЛА КАЗКА-ФЕЄРІЯ ПРО ПОШУКИ ЩАСТЯ, РОЗДУМИ ПРО ВИЩІ ЦІННОСТІ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ

УРОК № 58. ОСКАР УАЙЛЬД. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. ЕСТЕТИЗМ, ІМПРЕСІОНІСТИЧНІСТЬ СТИЛЮ УАЙЛЬДА — ПИСЬМЕННИКА АНГЛІЙСЬКОГО РАННЬОГО МОДЕРНІЗМУ

УРОК № 59. ЖАНРОВА І СТИЛЬОВА СВОЄРІДНІСТЬ РОМАНУ О. УАЙЛЬДА «ПОРТРЕТ ДОРІАНА ГРЕЯ ». ФІЛОСОФСЬКО-ЕСТЕТИЧНІ ТА МОРАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТВОРУ

УРОК № 60. УТІЛЕННЯ РІЗНИХ ФОРМ ЕСТЕТИЗМУ В ОБРАЗАХ БЕЗІЛА ХОЛЛОРДА, ЛОРДА ГЕНРІ ТА ДОРІАНА ГРЕЯ (ЗА РОМАНОМ О. УАЙЛЬДА «ПОРТРЕТ ДОРІАНА ГРЕЯ»)

УРОК № 61. СПЕЦИФІКА РОЗВ'ЯЗАННЯ ТЕМИ КОХАННЯ В РОМАНІ О. УАЙЛЬДА «ПОРТРЕТ ДОРІАНА ГРЕЯ». СИМВОЛІКА ОБРАЗІВ ТВОРУ

УРОК № 62. «СВІТЛО» І «ТЕМРЯВА» ДОЛІ ДОРІАНА ГРЕЯ. РОЗВИТОК ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. ДИСКУСІЯ «ЧИ МОЖНА ВВАЖАТИ «ПОРТРЕТ ДОРІАНА ГРЕЯ» «МОРАЛЬНОЮ» АБО «АМОРАЛЬНОЮ» КНИГОЮ?»

УРОК № 64. КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 6. ТВОРЧІСТЬ М. МЕТЕРЛІНКА, О. УАЙЛЬДА

СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА

УРОК № 65. ДЖЕРОМ ДЕВІД СЕЛІНДЖЕР. ЖИТТЄВИЙ ТА ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ПИСЬМЕННИКА. ФІЛОСОФСЬКО-ЕСТЕТИЧНА КОНЦЕПЦІЯ ТВОРЧОСТІ ДЖ. Д. СЕЛІНДЖЕРА

УРОК № 66. ДЖЕРОМ ДЕВІД СЕЛІНДЖЕР. РОМАН «ЛОВЕЦЬ У ЖИТТІ». ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ. ТЕМАТИКА. СИМВОЛІКА ТВОРУ

УРОК № 67. ДЖЕРОМ ДЕВІД СЕЛІНДЖЕР. РОМАН «ЛОВЕЦЬ У ЖИТІ». СУПЕРЕЧНОСТІ ХАРАКТЕРУ ГОЛОВНОГО ГЕРОЯ — ГОЛДЕНА КОЛФІЛДА

УРОКИ № 68-69. МАРКУС ЗУЗАК «КНИЖКОВА ЗЛОДІЙКА» — БЕСТСЕЛЛЕР СУЧАСНОЇ ЛІТЕРАУРИ

УРОК № 70. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО УПРОДОВЖ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ МАТЕРІАЛУ. ПІДСУМКИ РОБОТИ ЗА РІК

ЛІТЕРАТУРА



Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.