Зарубіжна література 10 клас - плани-конспекти уроків - 2017 рік

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. 10 КЛАС,АКАДЕМІЧНИЙ РІВЕНЬ

ДОБА ВІДРОДЖЕННЯ. ДОБА ПРОСВІТНИЦТВА

УРОК № 1. ДАНТЕ - ВИДАТНИЙ ПОЕТ І МИСЛИТЕЛЬ ІТАЛІЇ. ПОЕМА «БОЖЕСТВЕННА КОМЕДІЯ» — ФІЛОСОФСЬКО-ХУДОЖНІЙ СИНТЕЗ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ КУЛЬТУРИ

УРОК № 2. ДАНТЕ. «БОЖЕСТВЕННА КОМЕДІЯ» ПОДОРОЖ ДО ПЕКЛА

УРОК № 3. ДАНТЕ «БОЖЕСТВЕННА КОМЕДІЯ ». «РАЙ: ЛЮБОВ, ЩО ВОДИТЬ СОНЦЕ Й ЗОРНІ СТЕЛІ»

УРОК № 4. В. ШЕКСПІР — ГЕНІАЛЬНИЙ АНГЛІЙСЬКИЙ ДРАМАТУРГ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ. ТРАГЕДІЯ В. ШЕКСПІРА «ГАМЛЕТ». ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ТРАГЕДІЇ

УРОК № 5. В. ШЕКСПІР «ГАМЛЕТ». «БУТИ ЧИ НЕ БУТИ?». ФІЛОСОФСЬКА ПРОБЛЕМАТИКА ТРАГЕДІЇ

УРОК № 6. В. ШЕКСПІР. ГАМЛЕТ — ВІЧНИЙ ОБРАЗ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ. ТРАГІЧНИЙ ФІНАЛ П'ЄСИ «ГАМЛЕТ»

УРОК № 7. КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1. ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ. ТВОРЧІСТЬ ДАНТЕ, В. ШЕКСПІРА

УРОК № 8. Й. В. ҐЕТЕ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. ТРАГЕДІЯ «ФАУСТ». ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ, КОМПОЗИЦІЯ ТА ПРОБЛЕМАТИКА

УРОК № 9. Й. В. ҐЕТЕ «ФАУСТ». У ПОШУКАХ СЕНСУ БУТТЯ І ПРИЗНАЧЕННЯ ЛЮДИНИ. ОБРАЗ ФАУСТА ЯК УТІЛЕННЯ ДИНАМІЗМУ НОВОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

УРОК № 10. Й. В. ҐЕТЕ «ФАУСТ». ВІЧНА РОБОТА ДОБРА ТА ЗЛА - РУШІЙ ПРОГРЕСУ

УРОК № 11. Й. В. ҐЕТЕ «ФАУСТ». ОПОЗИЦІЯ ФАУСТ - МЕФІСТОФЕЛЬ, ДІАЛЕКТИЧНЕ РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ ДОБРА І ЗЛА. ТРАГІЧНЕ КОХАННЯ ФАУСТА І МАРГАРИТИ

УРОК № 12. РОЗВИТОК ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. Й. В. ҐЕТЕ «ФАУСТ». ОБРАЗ ФАУСТА В ЛІТЕРАТУРІ, МУЗИЦІ, МАЛЯРСТВІ

УРОК № 13. ОСОБЛИВОСТІ РОМАНТИЗМУ ЯК ХУДОЖНЬОГО НАПРЯМУ, ЙОГО ЕСТЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ. СПЕЦИФІКА РОМАНТИЧНОГО СВІТОСПРИЙНЯТТЯ

УРОК № 14. ЕРНСТ ТЕОДОР АМАДЕЙ ГОФМАН — БАГАТОГРАННИЙ МИТЕЦЬ-РОМАНТИК. «КРИХІТКА ЦАХЕС НА ПРІЗВИСЬКО ЦИННОБЕР» — ШЕДЕВР РОМАНТИЧНОЇ КАЗКИ-НОВЕЛИ

УРОК № 15. «КРИХІТКА ЦАХЕС НА ПРІЗВИСЬКО ЦІННОБЕР». СПЕЦИФІКА РОМАНТИЗМУ ГОФМАНА: ПЕРЕПЛЕТЕННЯ РЕАЛЬНОСТІ ТА НЕСТРИМНОЇ ФАНТАЗІЇЇ, КОНТРАСТ ВИСОКОГО, ПРЕКРАСНОГО І ЗАЗЕМЛЕНО-БУДЕННОГО, ПОТВОРНОГО

УРОК № 16. САТИРИКО-МЕТАФОРИЧНИЙ ЗМІСТ ТВОРУ Е. ГОФМАНА «КРИХІТКА ЦАХЕС НА ПРІЗВИСЬКО ЦИННОБЕР». ІРОНІЯ ТА ГРОТЕСК У ТВОРІ ЯК ВАЖЛИВА ОЗНАКА ІНДИВІДУАЛЬНОГО СТИЛЮ ГОФМАНА

УРОК № 17. РОЗВИТОК ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. ТВІР-РОЗДУМ ЗА КАЗКОЮ-НОВЕЛОЮ Е. Т. А. ГОФМАНА «КРИХІТКА ЦАХЕС НА ПРІЗВИСЬКО ЦИННОБЕР»

УРОК № 18. ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ. Е. Т. А. ГОФМАН «ЗОЛОТИЙ ГОРНЕЦЬ»

УРОК № 19. КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 2. ЛІТЕРАТУРА ДОБИ ПРОСВІТНИЦТВА ТА ДОБИ РОМАНТИЗМУ. ТВОРЧІСТЬ Й. В. ҐЕТЕ ТА Е. Т. А. ГОФМАНА

ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ

УРОК № 20. РЕАЛІЗМ ЯК НАПРЯМ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ. РОЗКВІТ РЕАЛІСТИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ЙОГО ЗВ'ЯЗОК ІЗ РОЗВИТКОМ ПРИРОДНИЧИХ НАУК

УРОК № 21. СТЕНДАЛЬ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ПИСЬМЕННИКА. СИНТЕЗ РОМАНТИЗМУ Й РЕАЛІЗМУ В ЙОГО ТВОРЧОСТІ. НОВЕЛА «ВАНІНА ВАНІНІ». ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ. СЮЖЕТ. КОМПОЗИЦІЯ ТВОРУ. ІСТОРИРИЧНА ОСНОВА ТВОРУ

УРОК № 22. СТЕНДАЛЬ. НОВЕЛА «ВАНІНА ВАНІНІ». СУПЕРЕЧЛИВІСТЬ ХАРАКТЕРІВ ГЕРОЇВ, ТЕМИ ЧЕСТІ І ЗРАДИ, ВІРНОСТІ ОБРАНОМУ ШЛЯХУ

УРОК № 23. М. В. ГОГОЛЬ. ПОЕМА «МЕРТВІ ДУШІ»: ЗАДУМ, ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ, ОСОБЛИВОСТІ ЖАНРУ І КОМПОЗИЦІЇ, СЕНС НАЗВИ

УРОК № 24. М. В. ГОГОЛЬ «МЕРТВІ ДУШІ». СИСТЕМА ОБРАЗІВ ПОЕМИ: ОБРАЗИ ПОМІЩИКІВ (МАНІЛОВ, КОРОБОЧКА)

УРОК № 25. М. В. ГОГОЛЬ «МЕРТВІ ДУШІ». ОБРАЗИ ПОМІЩИКІВ (НОЗДРЬОВ, СОБАКЕВИЧ, ПЛЮШКІН)

УРОК № 26. М. В. ГОГОЛЬ «МЕРТВІ ДУШІ». ОБРАЗИ ЧИНОВНИКІВ ГУБЕРНСЬКОГО МІСТА

УРОК № 27. М. В. ГОГОЛЬ «МЕРТВІ ДУШІ». ЧИЧИКОВ ЯК НОВИЙ ГЕРОЙ ЕПОХИ І ЯК АНТИГЕРОЙ

УРОК № 28. КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 3. ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ. ТВОРЧІСТЬ СТЕНДАЛЯ, М. В. ГОГОЛЯ

УРОК № 29. Ф. М. ДОСТОЄВСЬКИЙ. ТВОРЧІСТЬ Ф. М. ДОСТОЄВСЬКОГО ЯК ОДНА З ВЕРШИН РОСІЙСЬКОЇ ТА ВСЕСВІТНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ. ФІЛОСОФСЬКІ, ЕТИЧНІ Й ЕСТЕТИЧНІ ПОГЛЯДИ ПИСЬМЕННИКА ТА ЇХ УТІЛЕННЯ В ХУДОЖНІХ ТВОРАХ

УРОК № 30. РОМАН Ф. М. ДОСТОЄВСЬКОГО «ЗЛОЧИН І КАРА» ЯК УТІЛЕННЯ НОВОГО ПОЛІФОНІЧНОГО ТИПУ ХУДОЖНЬОГО МИСЛЕННЯ, ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ, ЖАНР, ОСОБЛИВОСТІ КОМПОЗИЦІЇ

УРОК № 31. Ф. М. ДОСТОЄВСЬКИЙ «ЗЛОЧИН І КАРА». «МАЛЕНЬКІ ЛЮДИ» В РОМАНІ

УРОК № 32. Ф. М. ДОСТОЄВСЬКИЙ «ЗЛОЧИН І КАРА». СОЦІАЛЬНІ ТА ФІЛОСОФСЬКІ ВИТОКИ БУНТУ РАСКОЛЬНИКОВА

УРОК № 33. СИСТЕМА ОБРАЗІВ РОМАНУ Ф. М. ДОСТОЄВСЬКОГО «ЗЛОЧИН І КАРА». РОЗКРИТТЯ СКЛАДНОСТІ ДУХОВНОГО СВІТУ ЛЮДИНИ. ДВІЙНИКИ РАСКОЛЬНИКОВА - ЛУЖИН І СВИДРИГАЙЛОВ, ЇХНЯ РОЛЬ У РОМАНІ

УРОК № 34. Ф. М. ДОСТОЄВСЬКИЙ «ЗЛОЧИН І КАРА». СИМВОЛІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОБРАЗУ СОНІ МАРМЕЛАДОВОЇ. ПОЛІФОНІЗМ РОМАНУ ДОСТОЄВСЬКОГО

УРОК № 35. РОЗВИТОК ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. КОНТРОЛЬНИЙ ТВІР-РОЗДУМ ЗА РОМАНОМ Ф. М. ДОСТОЄВСЬКОГО «ЗЛОЧИН І КАРА»

УРОК № 36. Л. М. ТОЛСТОЙ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ПИСЬМЕННИКА. ТВОРЧІСТЬ Л. М. ТОЛСТОГО ЯК ЯВИЩЕ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ. ДУХОВНІ Й ТВОРЧІ ШУКАННЯ ТА ЗДОБУТКИ ПИСЬМЕННИКА

УРОК № 37. Л. М. ТОЛСТОЙ «ХАДЖІ-МУРАТ». ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ПОВІСТІ. СИСТЕМА ОБРАЗІВ

УРОК № 38. А. П. ЧЕХОВ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ПИСЬМЕННИКА. ТВОРЧІСТЬ АНТОНА ЧЕХОВА ЯК ЯВИЩЕ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ. ОПОВІДАННЯ «АГРУС»

УРОК № 39. А. П. ЧЕХОВ. «СКРИПКА РОТШИЛЬДА», «ПАНІ З ПЕСИКОМ»

УРОКИ № 40-41. А. П. ЧЕХОВ «ВИШНЕВИЙ САД». ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ. СИСТЕМА ОБРАЗІВ. ПРОБЛЕМАТИКА. СТАРІ Й НОВІ ВЛАСНИКИ ВИШНЕВОГО САДУ

УРОК № 42. КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 4. ТВОРЧІСТЬ Ф М. ДОСТОЄВСЬКОГО, Л. М. ТОЛСТОГО, А. П. ЧЕХОВА

УРОК № 43. ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ. І. С. ТУРГЕНЄВ. «АСЯ»

ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ — ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ.

УРОК № 44. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОВІДНИХ ШЛЯХІВ РОЗВИТКУ ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ ХІХ СТ. СВІТОГЛЯДНО-ЕСТЕТИЧНІ ЗРУШЕННЯ В МИСТЕЦТВІ ТА ЛІТЕРАТУРІ. ПОНЯТТЯ ПРО ДЕКАДАНС

УРОК № 45. ВОЛТ ВІТМЕН. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ПИСЬМЕННИКА. ВІТМЕН — АМЕРИКАНСЬКИЙ ПОЕТ-НОВАТОР. ЗБІРКА «ЛИСТЯ ТРАВИ», ЇЇ ПРОВІДНІ ТЕМИ Й МОТИВИ

УРОК № 46. ВОЛТ ВІТМЕН. ЗВЕРНЕННЯ ДО ВІЛЬНОГО ВІРША (ВЕРЛІБРУ). «ПІСНЯ ПРО СЕБЕ»

УРОК № 47. ШАРЛЬ БОДЛЕР. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ПИСЬМЕННИКА. Ш. БОДЛЕР — ПІЗНІЙ РОМАНТИК І ОДИН ІЗ ЗАЧИНАТЕЛІВ СИМВОЛІЗМУ. СВІТОГЛЯД Й ЕСТЕТИЧНІ ПОГЛЯДИ БОДЛЕРА. ЗБІРКА «КВІТИ ЗЛА». ПРОТИСТАВЛЕННЯ ДІЙСНОСТІ Й ІДЕАЛУ ЯК СЕМАНТИКО-ОБРАЗНА ВІСЬ ЗБІРКИ. ТРАДИЦІЙНІСТЬ І СВОЄРІДНІСТЬ РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ «ПОЕТ І НАТОВП» У ПОЕЗІЇ «АЛЬБАТРОС»

УРОК № 48. ШАРЛЬ БОДЛЕР. «ВІДПОВІДНОСТІ», «ВЕЧОРОВА ГАРМОНІЯ». ФІЛІГРАННІСТЬ ПОЕТИЧНОЇ ТЕХНІКИ, ФОРМАЛЬНА ДОВЕРШЕНІСТЬ І СУГЕСТИВНІСТЬ ВІРША «ВЕЧОРОВА ГАРМОНІЯ». ТЛУМАЧЕННЯ ПРЕДМЕТНИХ ОБРАЗІВ ЯК «ВИДИМИХ ЗНАКІВ» ІДЕЙ, ПОЧУТТІВ, ДУШЕВНИХ СТАНІВ («ВІДПОВІДНОСТІ»)

УРОК № 49. ІЗ ПОЕЗІЇЇ ФРАНЦУЗЬКОГО СИМВОЛІЗМУ. СИМВОЛІЗМ ЯК ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ ОСТАННЬОХ ТРЕТИНИ XIX — ПОЧАТКУ XX СТ. ОСНОВНІ ЕСТЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ ТА ПОЕТИЧНЕ НОВАТОРСТВО СИМВОЛІСТІВ

УРОК № 50. ПОЛЬ ВЕРЛЕН «ПОЕТИЧНЕ МИСТЕЦТВО», «ОСІННЯ ПІСНЯ»

УРОК № 51. АРТЮР РЕМБО «ГОЛОСІВКИ», «МОЯ ЦИГАНЕРІЯ»

УРОК № 52. Ф. І. ТЮТЧЕВ «ІЩЕ ГОРИТЬ В ДУШІ БАЖАННЯ...», DE «SILENTIUM»

УРОК № 53. А. А. ФЕТ «Я ПРИЙШОВ ДО ТЕБЕ, МИЛА...», «ШЕПІТ, НІЖНИЙ ЗВУК ЗІТХАННЯ...»

УРОК № 54. КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 5. ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ — ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ.

УРОК № 55. БЕЛЬГІЙСЬКИЙ ШЕКСПІР. МОРІС МЕТЕРЛІНК — БАТЬКО СИМВОЛІСТСЬКОЇ ДРАМИ. ПОНЯТТЯ ПРО ДРАМУ-ФЕЄРІЮ

УРОК № 56. МОРІС МЕТЕРЛІНК. ПОНЯТТЯ ПРО ДРАМУ-ФЕЄРІЮ. «СИНІЙ ПТАХ». ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ. СЮЖЕТ. КОМПОЗИЦІЯ ТВОРУ. ОБРАЗИ-СИМВОЛИ ТА ПЕРСОНАЖІ П'ЄСИ

УРОК № 57. МОРІС МЕТЕРЛІНК. «СИНІЙ ПТАХ» — СВІТЛА КАЗКА-ФЕЄРІЯ ПРО ПОШУКИ ЩАСТЯ, РОЗДУМИ ПРО ВИЩІ ЦІННОСТІ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ

УРОК № 58. ОСКАР УАЙЛЬД. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. ЕСТЕТИЗМ, ІМПРЕСІОНІСТИЧНІСТЬ СТИЛЮ УАЙЛЬДА — ПИСЬМЕННИКА АНГЛІЙСЬКОГО РАННЬОГО МОДЕРНІЗМУ

УРОК № 59. ЖАНРОВА І СТИЛЬОВА СВОЄРІДНІСТЬ РОМАНУ О. УАЙЛЬДА «ПОРТРЕТ ДОРІАНА ГРЕЯ ». ФІЛОСОФСЬКО-ЕСТЕТИЧНІ ТА МОРАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТВОРУ

УРОК № 60. УТІЛЕННЯ РІЗНИХ ФОРМ ЕСТЕТИЗМУ В ОБРАЗАХ БЕЗІЛА ХОЛЛОРДА, ЛОРДА ГЕНРІ ТА ДОРІАНА ГРЕЯ (ЗА РОМАНОМ О. УАЙЛЬДА «ПОРТРЕТ ДОРІАНА ГРЕЯ»)

УРОК № 61. СПЕЦИФІКА РОЗВ'ЯЗАННЯ ТЕМИ КОХАННЯ В РОМАНІ О. УАЙЛЬДА «ПОРТРЕТ ДОРІАНА ГРЕЯ». СИМВОЛІКА ОБРАЗІВ ТВОРУ

УРОК № 62. «СВІТЛО» І «ТЕМРЯВА» ДОЛІ ДОРІАНА ГРЕЯ. РОЗВИТОК ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. ДИСКУСІЯ «ЧИ МОЖНА ВВАЖАТИ «ПОРТРЕТ ДОРІАНА ГРЕЯ» «МОРАЛЬНОЮ» АБО «АМОРАЛЬНОЮ» КНИГОЮ?»

УРОК № 64. КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 6. ТВОРЧІСТЬ М. МЕТЕРЛІНКА, О. УАЙЛЬДА

СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА

УРОК № 65. ДЖЕРОМ ДЕВІД СЕЛІНДЖЕР. ЖИТТЄВИЙ ТА ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ПИСЬМЕННИКА. ФІЛОСОФСЬКО-ЕСТЕТИЧНА КОНЦЕПЦІЯ ТВОРЧОСТІ ДЖ. Д. СЕЛІНДЖЕРА

УРОК № 66. ДЖЕРОМ ДЕВІД СЕЛІНДЖЕР. РОМАН «ЛОВЕЦЬ У ЖИТТІ». ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ. ТЕМАТИКА. СИМВОЛІКА ТВОРУ

УРОК № 67. ДЖЕРОМ ДЕВІД СЕЛІНДЖЕР. РОМАН «ЛОВЕЦЬ У ЖИТІ». СУПЕРЕЧНОСТІ ХАРАКТЕРУ ГОЛОВНОГО ГЕРОЯ — ГОЛДЕНА КОЛФІЛДА

УРОКИ № 68-69. МАРКУС ЗУЗАК «КНИЖКОВА ЗЛОДІЙКА» — БЕСТСЕЛЛЕР СУЧАСНОЇ ЛІТЕРАУРИ

УРОК № 70. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО УПРОДОВЖ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ МАТЕРІАЛУ. ПІДСУМКИ РОБОТИ ЗА РІК

ЛІТЕРАТУРА